- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Якщо Україна прагне створити сучасну модель економіки ринкового типу, то сьогодні необхідно закласти підвалини - сформувати альтернативні варіанти підприємницьких структур з більш високою кінцевою результативністю, зі сталим конкуренто-спроможним станом в ринковому середовищі.
Ця проблема на сучасному етапі розвитку аграрного сектору належить до найбільш доцільних і значущих. Її вирішення повинно здійснюватись на принципово новій теоретичній і методологічній основі - організаційно-економічній адаптації аграрного господарювання до ринкових умов. Це передбачає: єдиний концептуальний задум, методи, засоби, принципи і форми побудови організаційно-економічного механізму зміни зовнішнього середовища і внутрішнього стану існуючих господарських структур. Підприємець як економічний суб’єкт ринкової економіки вперше був поставлений в центр теоретичної системи трактовки капіталу, прибутку, процентів і грошей економістами австрійської школи Й. Шумпетером, Л. Мізесом, В. Зомбартом, Ф. Хайєком. Набутий напрям економічної думки розвитку підприємництва досліджувався в різних аспектах і знайшов відображення у наукових працях І.А. Алтухова, В.Я. Амбросова, В.М. Гриньової, М.В. Калінчика, Т.Ландіної, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, Л.Ю.Мельника, Ю.М. Новікова, О.М.Оніщенка, Б.І.Пасхавера, В.В.Радченка, Л.В.Романової, П.Т.Саблука, В.В. Юрчишина та багатьох інших.
Незважаючи на наявність розробок з цієї проблеми, тут є ще багато актуальних, але невирішених і дискусійних питань. По-перше, на сьогодні бракує досліджень, що закінчуються комплексними науково обгрунтованими рішеннями по створенню конкурентоспроможних форм аграрного господарювання, ринкової трансформації економічних відносин в АПК. По-друге, наукове і методичне забезпечення розвитку аграрного підприємництва потребує визначення змісту і економічної природи адаптації господарювання до ринкових умов, її завдань, принципів, форм і засобів їх реалізації. По-третє, в економічному плані недостатньо відпрацьовано сукупність якісно визначених елементів адаптації, між якими існує закономірний зв’язок і взаємодія, що підпорядковані загальній меті - пристосуванню до ринкової діяльності. Природа складових елементів і характер механізму адаптації можуть бути різноманітними, але головне в тому, що все це повинно стати первинною ланкою системи формування конкурентоспроможного аграрного підприємства. Важливо обгрунтувати не тільки організаційно-економічний механізм ринкової адаптації господарювання, але і шляхи та методи підготовки економічної системи (господарства) до здійснення адаптаційних заходів. Це належить до розробки методики оцінки фінансово-господарської стійкості підприємства і моделі персоніфікації майна колективних форм господарювання. І останнє: створення конкурентоспроможних підприємницьких структур в аграрному секторі передбачає наявність відповідного макросередовища для їх функціонування. Визначальною тут є політика економічної діяльності держави, яка спроможна мобілізувати конструктивні сили суспільства, націлити їх на забезпечення стабільності економіки і здійснення підтримки підприємництва.
Актуальність теми визначається об’єктивною необхідністю припинення кризи в аграрному секторі економіки України, вирішення його
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы