Читать реферат по всему другому: "Несуча здатність армованих слабких водонасичених глинистих основ з урахуванням реологічних властивостей грунту: Автореф. дис... канд. техн. наук / Ю.Б" Страница 8

(Назад) (Cкачать работу)

- коефіцієнт активного бічного тиску.

2.Загальна стійкість.

Загальний критичний тиск на основу визначається за методом Союздорнді:

Ркр=Р0+Ртк ,(4)

деР0 - критичний тиск на основу, визначається згідно рішенням теорії граничної рівноваги за методом Соловйова Ю.І. з урахуванням тривалого питомого зчеплення:

Р0=Аа+Вс,(5)

деA - коефіцієнт, який залежить від кута внутрішнього тертя та параметра =b/2a;

- питома вага насипу;

а = Нm, де Н, m - геометричні параметри насипу;

с - тривале питоме зчеплення, визначається з експериментів.

Для невагомої основи:

В=ctg (etg-1),(6)

де- тривалий кут внутрішнього тертя, визначається з експериментів;

для вагомої ідеально зв’язної основи:

В=2+.(7)

Відомо, що епюра нормального розрахункового тиску на основу насипу приймається трапецеїдальною. Подібність епюр нормальних компонент розрахункового та граничного тиску дозволяє згідно БНіП і рішенням М.В.Малишева виконувати розрахунок несучої здатності основи. Визначення максимальної ординати трапецеїдальної епюри нормальної компоненти тиску та побудову епюри тиску для армованих основ треба виконувати з урахуванням пружного відсічу.

Треба також відзначити, що можливість визначення граничного тиску на слабку основу одночасно з безпечним тиском дає рішення визначення стійкості основи більш повним.

Ртк- частина навантаження, яка сприймається прошарком, визначається за формулою (8), запропонованою автором:

Рис.10 Розрахункова схема визначення параметрів еквівалентного насипу.

Ртк= ,(8)

дек - коефіцієнт, який залежить від схеми армування та умов контактної взаємодії армуючого прошарку з грунтом, визначається з таблиць, розроблених автором на основі результатів експериментів;

- кут розподілу зовнішнього навантаження в межах товщини піщаної подушки, визначається з таблиць, розроблених автором на основі результатів експериментів;

b - ширина насипу зверху;

В - ширина насипу знизу з урахуванням ;

fекв - коефіцієнт тертя еквівалентного насипу з урахуванням розподілу тимчасового навантаження fекв = tgекв;

qекв - навантаження від еквівалентної ваги насипу qекв=н Некв,

де н - питома вага грунту насипу,

Некв - висота еквівалентного насипу: Некв=(Нн+hекв+hп ),

деНн - висота насипу,

hекв - висота еквівалентного стовпу грунту, що замінює тимчасове навантаження,

hп - товщина подушки;

Етк - модуль деформації армуючого прошарку.

Приведена методика дає можливість розраховувати локальну та загальну стійкістьармованих слабких основ з урахуванням реологічних параметрів грунту.

В И С Н О В К И:

На основі проведених комплексних експериментально-теоретичних досліджень стійкості слабких водонасичених глинистих основ було встановлено:

Метод кріплення основ геоматеріалами є ефективним, що збільшує несучу здатність основи за рахунок включення в роботу сил, що виникають за контактом “грунт-геоматеріал”.Армування піщаних подушок є надійним методом збільшення стійкості основ. Проведені випробування показали зміну значення

Похожие работы