Читать реферат по всему другому: "Гемодинамічні детермінанти електричної нестабільності серця у хворих на ІХС, які перенесли інфаркт міокарда: Автореф. дис... канд. мед. наук / С.М. Ру" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

18

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

Рухленко Сергій Миколайович УДК: 616.127-005.8+616.127-005.4]:612.172 ГЕМОДИНАМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ

НЕСТАБІЛЬНОСТІ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ІХС, ЯКІ

ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА

14.01.11. — Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пархоменко Олександр Миколайович завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України.Офіційні опоненти:академік НАН України, доктор медичних наук, професор Мойбенко Олексій Олексійович, завідувач відділом експерементальної кардіологіі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України;доктор медичних наук, професор Сіренко Юрій Миколайович завідувач відділення симптоматичної гіпертензії з лабораторією екстракорпоральних методів лікування Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України.

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра терапії № 2.

Захист дисертації відбудеться " 18 " травня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, (252151 м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, (252151 м.Київ, вул. Народного ополчення 5).

Автореферат розісланий " 17 " квітня 1999 p.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиДеяк С.І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальнiсть теми. Гострий iнфаркт мiокарда до теперiшнього часу продовжує займати одне з перших мiсць у структурi смертностi населення промислово розвинених країн. Це визначає прiоритетнiсть наукових досліджень, спрямованих як на удосконалення тактики ведення хворих в гострому перiодi iнфаркту мiокарда, так i на боротьбу з вiддаленими наслiдками цього захворюванняю — серцевою недостатністю та шлуночковими порушеннями ритму серця, що загрожують життю (Н.А. Мазур 1983, 1985, Estes N. et al. 1986, Kim H. et al. 1991). Не дивлячись на значні успіхи в лікуванні гострого періоду інфаркту міокарда на шпитальному етапі, в окремих групах хворих кумулятивна смертність перевищує 10% за перший рік після виникнення захворювання, причому більша частка цієї смертності доводиться на раптову смерть внаслідок шлуночкових тахіаритмій (Andresen D. et al. 1990, Amsterdam E. et al. 1990).

Для дослідження механізмів розвитку шлуночкових порушень ритму серця в клінічній практиці з 1972 р. застосовують інвазивне електрофізіологічне дослідження серця, що включає програмовану ендокардіальну стимуляцію шлуночків серця (Brugada J., Brugada P. et al. 1972, 1984, 1989, Hessen S. et al. 1990). На теперішній час цей метод вважається найбільш інформативним у плані виявлення електричної нестабільності міокарда

Похожие работы