Читать реферат по всему другому: "Роль лизосомального аппарата нейтрофильных лейкоцитов в формировании синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови: Автореф. дис..." Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Національна Академія Наук України

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця

Боярчук Олена Дмитрівна УДК 612.112.155.34/.39Роль лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів у формуванні синдрому дисемінованого внутрішньосудинного

зсідання крові03.00.13 — фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наукКиїв - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г.Шевченка

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор

Луніна Неллі Василівна,

Луганський державний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевченка,

завідувач кафедри фізіології людини

та валеології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Середенко Михайло Михайлович

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця

НАН України

завідувач відділу по вивченню гіпоксичних станів доктор біологічних наук

Варецька Тамара Володимирівна

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна

НАН України

провідний науковий співробітник Провідна установа: Інститут геронтології АНМ УкраїниЗахист відбудеться “ 29 ” грудня 1998року о 14-00 годині на

засіданні спеціальної вченої ради Д 26. 198. 01 при Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України (252024 м.Київ, вул. Богомольця, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України за адресою: 252024 м.Київ, вул. Богомольця, 4.

Автореферат розісланий 26 листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук_______________ Сорокіна-Маріна З.О. Загальна характеристика роботи Актуальність теми

Нейтрофільні гранулоцити виявляють високий потенціал і багато-гранну функціональну активність (адгезія, хемотаксіс, респіраторний вибух, фагоцитоз, внутрішньоклітинне травлення, антимікробна і цитотоксична дія), що свідчить про їх великі резервні і адаптаційні можливості (Б.И.Кузник, Н.Н.Цыбиков, 1981; В.Е.Пигаревский, 1982; А.Д.Адо, А.Н.Маянский, 1983; Н.М.Бережная, 1988; Д.F.Bainton, 1976; M.Boodaerts e.a., 1982; J.M.Horlan e.a., 1985).Більшість авторів пов’язує роль нейтрофільних лейкоцитів, зокрема, з їх участю у фагоцитарних реакціях при запаленні чи пошкодженні тканин, при цьому вони відзначають розвиток нейтрофільозу і активацію гранулоцитопоезу (А.И.Струков, 1980; А.И.Воро-бьев в соавт., 1985; Ю.М.Бала, с соавт., 1991; I.M.Goldstein, 1984; R.A.Clark, N.Borregaard, 1985,1988).

У реалізації біологічного потенціалу нейтрофілоцитів значну роль відіграє лізосомальний апарат цих клітин. Найбільше вивчена участь лізосомальних ферментів нейтрофілів у інфекційно-запалювальних реакціях організму (М.Г.Шубич, И.В.Нестерова, 1980; А.А.Пальцин, 1988; Д.Н.Маянский, 1991; J.Fallon, J.Gallin, 1986). Саме лізосомальні ферменти нейтрофілів визначають як “медіатори запалення”, що опосереджують зв’язок нейтрофільних лейкоцитів з каликреїн-киніновою системою і системою комплемента (А.Я.Кульберг, 1985; А.Н.Маянский, 1989, Н.Моvat, 1985).

Однак дослідженнями, проведеними співробітниками школи Горизонтова (П.Д.Горизонтов, 1981; П.Д.Горизонтов с соавт., 1983), було встановлено, що нейтрофільний

Похожие работы