Читать реферат по всему другому: "Реабілітація жінок, які перенесли ендометрит та перитоніт після кесарева розтину: Автореф. дис... канд. мед. наук / В.В. Літвінов, Одес. держ. мед. ун" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

21

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛІТВІНОВ ВОЛОДИМИР ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 618.14 – 002 : 618.5 – 089. 888.61 РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ЕНДОМЕТРИТ ТА ПЕРИТОНІТ ПІСЛЯ

КЕСАРЕВА РОЗТИНУ 14.01.01 – акушерство та гінекологія Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук Одеса – 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович, завідувач кафедри медичної перинатології, дитячої та підліткової гінекології Одеського державного медичного університету;

доктор медичних наук, професор Мазорчук Борис Федорович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділ патології вагітності та пологів. Захист відбудеться “5” лютого 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті (270100, м.Одеса, пров.Валіховський,2). З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету (270100, м.Одеса, пров.Валіховський,3). Автореферат розісланий “25” ____грудня______ 1998 року. Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд.мед.наук, доцентРожковська Н.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Проблема гнійно-септичних ускладнень після операції кесарева розтину є однією з найбільш актуальних в сучасному акушерстві(В.И.Краснопольский, 1994; Б.М.Венцківський та співавт., 1995; В.М.Запорожан та співавт., 1995). Це обумовлено зростаючою частотою абдомінального розродження з одного боку, а з іншого – ростом септичної інфекції, особливо в останні роки (В.І.Грищенко та співавт., 1995; О.Т.Михайленко, 1995; Ю.С.Паращук, 1995).

Одним з найбільш невирішених питань даної проблеми є віддалені наслідки перенесених ускладнень, причому як генералізованих, так і локалізованих. Небагаточисельні наукові розробки в цьому напрямку свідчать про те, що наслідки пуерперальної септичної інфекції виявляються протягом тривалого часу, звичайно носять персистуючий характер з незначними проміжками ремісії (М.О.Репіна, 1988; Д.І.Боцюра, 1995). Це обумовлено наявністю хронічного запалення, патологічними взаємовідношеннями, які встановились в ендокринній системі, порушеннями імунологічної толерантності, обмінних процесів та невротичними розладами (И.Р.Зак и соавт., 1987; В.И.Краснопольский, 1994). Наслідком подібних порушень є тривалі страждання жінок, що, в свою чергу, призводить до зниження і втрати працездатності, дезадаптації в сімї, значним економічним витратам.

Все вище приведене діктує необхідність організації диспансерного спостереження за даною групою хворих з проведенням реабілітаційних заходів, спрямованих на нормалізацію здоровя та відновлення