Читать реферат по истории: "Змережування краю вишивки" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Підготовлені краї обох деталей кладуть поруч на відстані один від одного, ідо дорівнює ширині розшивки. Від одної деталі до другої проводять робочу нитку, закріплюють її і зворотним ходом голки виконують на ній квадратики «петельним швом» (рис. 4/1). Закріпивши робочу нитку знову на краї першої деталі, виконують другий ряд накидних петель і т. д. (рис. 4/2).

Змережування «шабаком». Цей вид змережування поширений на Чернігівщині та Поділлі. Як і в попередньому змережуванні, краї обох деталей виробу кладуть поруч на відстані ширини майбутньої вишивки. Прокладають робочою ниткою стібки однакової довжини й на однаковій відстані один від одного. Це основа для вишивки. Стібки відповідають стовпчикам у мережці. Далі виконують настил за узором. Ще більш своєрідне змережування «шеляжок», або «широке чернігівське змережування». На відміну від «подільської розшивки», де квадратики вишиваються вертикальними рядами щодо зшивних деталей, у «шеляжку» квадратики виконуємо горизонтальними рядами, тобто вздовж деталі. Підготовлюємо краї деталей, які зшиваються таким чином: підрублюємо обидва краї вузенькими рубцями за допомогою мережки «одинарний прутик». На відстані 10 мм від краю витягуємо одну-дві нитки, підшиваємо на 3 мм край і приметуємо підгибом до витягнутої доріжки. Потім виконуємо мережку «одинарний прутик», прихоплюючи до тканини підгиб.

По готовому краю вишиваємо «городки», тобто виконуємо два стібка «петельного шва» через кожну нитку тканини. Відстань між сусідніми «городками» становить чотири вертикальні нитки тканини. Таким самим способом обробляємо і другу деталь. Тепер обидві деталі для зручності краще прикріпити до картону на необхідній відстані.

Виконуємо змережування за допомогою «петельного шва». Кожну повітряну петельку повторюємо двічі й зачіпляємо за петельку між сусідніми «городками». На рис. 5 показана схема виконання цього змережування (верхні «городки» пронумеровані цифрами). На схемі видно, що перший (верхній) ряд складається з чотирьох здвоєних повітряних петельок, або квадратиків, і однієї довгої петельки. Ця довга петелька утворюється внаслідок пропуску п'ятого й шостого «городка». Робоча нитка зачіплюється двічі за петельку між четвертим і п'ятим «городками», проходить до петельки, що з'єднує шостий і сьомий «городки». Далі знову виконуємо чотири короткі петельки, потім довгу й таким чином проходимо весь ряд. У другому ряді виконуємо в шаховому порядку вже тільки три повітряні петельки або три квадратики. Протягнута нитка стає більшою. В третьому ряді утворюється лише по два квадратика, в четвертому — один і довгі стібки або «пересяги» — найбільш довгі. У п'ятому ряді вже знову виконуємо по два квадратика, в шостому — по три, в сьомому — знову чотири. Тепер з'єднуємо другу деталь обметуванням ниток між її «городками» й петельок квадратиків першої деталі. І лише по закінченні цієї роботи можна вишити настилом по «пересягах» ромбики. Настил виконується вертикальними стібками. В чернігівських вишивках ряди «пересягів» виконуються білими нитками, а ромбики настиляються червоними або чорними нитками чи обома кольорами поперемінно. «Пухлики». У народному одязі комір сорочки, верх і низ рукавів збирають у дрібні зборки

Похожие работы