Читать реферат по эктеории: "Методичні підходи розрахунку вартості ріллі на основі відновлення енергетичного ресурсу гумусу" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Методичні підходи розрахунку вартості ріллі на основі відновлення енергетичного ресурсу гумусу За даними Інституту землеробства УААН, земля щорічно втрачає близько 600 млн. тонн ґрунту, у тому числі 20 млн. тонн найціннішого гумусу. Агрохімічний стан ґрунтів постійно погіршується. Винос  поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. Урожайність сільськогосподарських культур більш ніж на 20% формується за рахунок інтенсивної мобілізації запасів поживних речовин ґрунту, що веде до падіння його родючості. На нашу думку, така ситуація викликана відсутністю дієвого механізму з відшкодування витрат на відновлення земельних ресурсів.  

Аналіз чинного законодавства України дозволяє зробити висновки щодо відсутності положень, які регламентують нарахування амортизації на земельні ресурси у сфері сільського господарства. На відміну від землі, всі ресурси (трудові, основні фонди), крім природних, мають джерела відтворення. Відтворення трудових ресурсів відбувається через фонд заробітної плати, соціального страхування; основних фондів через амортизаційні відрахування. Земля,  в сільському господарстві, єдиний вид ресурсів,  який не має таких фондів та відрахувань. Плата за землю надходить до бюджету держави і використовується на вирішення різних важливих проблем, які не стосуються  відновлення землі, яка виступає основним засобом у сільському господарстві. Амортизація на земельні ресурси не нараховується з декількох причин:

- не існує  корисного строку використання ( для земельних ресурсів він необмежений);

- неможливо визначити ліквідаційну вартість (земельні ділянки не підтягають ліквідації);

- неможливо визначити вартість, що амортизується (пов'язано з природною властивістю ґрунту, який у процесі обґрунтованої експлуатації не тільки не зношується, а навпаки, покращує свої властивості).

Проте, земельні ділянки, як і будь-який інший об'єкт основних засобів, вимагають проведення робіт з їх поліпшення, тобто додаткові витрати, які мають входити до собівартості виготовленої продукції.

Визначення амортизаційних відрахувань земельних ресурсів повинно базуватись на відповідній методиці, при створенні якої в основу вартісної оцінки землі слід покласти затратний підхід. Це дає можливість забезпечити відтворення земельних ресурсів та перетворити їх в основний засіб виробництва.

Родючий шар ґрунту є основою максимальної потенційної природної продуктивної спроможності сільськогосподарських угідь, що повинна використовуватися для повної компенсації втрат при вилученні землі із сільськогосподарського обороту, або зміні її цільового призначення, пов’язаного не із сільськогосподарським використанням.

Аналізуючи праці вітчизняних вчених приходимо до висновку, що підвищити вміст гумусу в ґрунті можна двома основними шляхами: щорічним внесенням гною і торфогноєвих компостів, розширенням посівів люцерни і конюшини за рахунок скорочення площі кормових культур, що у великих кількостях мінералізують гумус [1]. При оцінці вартості земель варто використовувати саме перший варіант.

Розрахуємо витрати на органічні добрива підприємств Чернігівської області для визначення вартості 1 тони гумусу. При розрахунках