(Назад)
(Cкачать работу)Фактори, що визначають інвестиційну привабливість державиІнвестиційний клімат характеризується сукупністю факторів. Нами пропонується власна класифікація факторів, які можна розділити на дві великі групи:
1. Фактори, що підлягають формалізації, тобто їх можна виразити за допомогою економіко-математичних та статистичних показників.
2. Фактори, що не підлягають формалізації, але відіграють не менш важливу роль, ніж перші. Цю другу групу факторів треба аналізувати і виявляти тенденції їх динаміки.
До факторів першої групи відносяться:
- середня галузева рентабельність;
- строк окупності вкладень;
- ціна праці (заробітна плата), енергії, води, тепла;
- місткість ринку збуту і його структура (місткість ринку можна розрахувати шляхом множення середнього доходу на душу населення на чисельність економічно активного населення).
Важливу роль відіграють і такі фактори як: рівень податкових і процентних ставок по інвестиційних кредитах, величина експортних й імпортних мит, які визначають можливість вивозу прибутку (або продукції) і імпорту устаткування, технологій, коштів (конвертованих у національну валюту), які потрібні для оплати будівельно-монтажних робіт, будівельних матеріалів і конструкцій, а також транспортних витрат [1, c. 8; 4, c. 51]. Ці фактори дозволяють визначити передбачуваний чистий прибуток. Їх можна узагальнити шляхом розробки інтегрального показника інвестиційної привабливості країни — реципієнта, регіону, конкретного проекту. Але даний показник охоплює тільки першу групу факторів, тому його використання повинне проводитися не ізольовано, а в поєднанні з аналізом другої групи факторів.
До факторів другої групи варто віднести кілька підгруп:
1. Фактори ризику, пов’язані з політичною, економічною й фінансовою нестабільністю. Політична нестабільність виражається в зміні влади та її економічної політики. Економічні ризики пов’язані з нестабільністю економічного зростання, можливістю загального економічного спаду [3, c. 98]. Фінансові ризики пов’язані з різким посиленням інфляції, що набуває галопуючий характер, можливістю різкої девальвації національної валюти, істотним підвищенням дисконтної ставки по інвестиційних кредитах, падінням ринкового курсу акцій провідних компаній і загального індексу фондового ринку.
2. Фактори ризику пов’язані з корупцією чиновників, їхньою здатністю створювати адміністративні бар’єри на шляху інвестицій, які доводитися переборювати за допомогою хабарів; необов’язковістю місцевих бізнесменів і широко розповсюдженою практикою обману іноземних партнерів.
3. Фактори ризику пов’язані з тим, що система правових норм (законних і підзаконних актів), тобто «загальні правила гри» [2, c. 259] не охоплює всі сторони фінансово-комерційної діяльності суб’єктів ринку, а самі норми прописані недостатньо чітко, що знов-таки створює умови для «самодіяльності» чиновників і поширення корупції.
4. Приплив інвестицій, як правило, здійснюється у формі покупки акцій діючих або створюваних акціонерних компаній. Безпосереднім стимулом припливу є можливість одержувати інвестиційний доход, а також перспективи його росту.
Існує два типи інвестиційного доходу: по-перше, дивіденди (цей тип очевидний) і, по-друге, можливість спекулятивної гри
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы