Читать реферат по основам права: "Питання кваліфікації умисного вбивства, вчиненого одночасно при перевищенні меж необхідної оборони та у стані сильного душевного хвилювання" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

судом м. Львова була визнана винною та засуджена М. за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання Ц. В процесі сварки між М. та Ц., який, будучи в нетверезому стані, безпричинно затіяв сварку, побив її, спричинив їй легкі тілесні ушкодження, ображав її нецензурними словами, принижував честь та гідність, що спричинило сильне душевне хвилювання у М., остання нанесла Ц. один удар кухонним ножем в ділянку життєво важливих органів, що призвело до настання смерті.

Як свідчить аналіз матеріалів цих кримінальних справ, винні особи і у тому і у іншому випадках одночасно перебували в стані сильного душевного хвилювання та діяли з перевищенням меж необхідної оборони. Проте суди кваліфікували таку поведінку по-різному. Очевидно, що така ситуація при правозастосуванні є неприпустимою.

Виникає питання, у зв’язку з чим можливий такий збіг ознак двох самостійних кримінально-правових норм? Та як застосовувати закон у таких ситуаціях?

Відповідаючи на перше питання, доцільним видається відзначити таке: стан сильного душевного хвилювання та стан необхідної оборони можуть бути викликані однією умовою - протизаконне насильство з боку потерпілого. У ст.116 КК України така ознака прямо вказана у диспозиції. Для складу злочину, передбаченого ст.118 КК України, ця ознака може бути формою суспільно небезпечного посягання, яке викликало стан необхідної оборони. Наведені стани не виключають один одного.

Говорячи про стан сильного душевного хвилювання, законодавець не розкриває його суті, а без цього неможливо правильно визначити юридичну природу складу злочину.

Поняття стан сильного душевного хвилювання вживається в кримінальному праві як юридичний термінологічний зворот, який ототожнюється з психологічним поняттям афекту.

Одні вчені, говорячи про сильне душевне хвилювання, мають на увазі лише фізіологічний афект і вважають зазначений стан не хворобливим.3 Інші, характеризуючи стан сильного душевного хвилювання, розуміють теж фізіологічний афект, але одночасно мають на увазі й просто афект, його вид: (гнів, страх), наводять приклади із судової практики, в яких під впливом цих афектів вчинялись злочини.4 Ототожнення стану сильного душевного хвилювання та афекту, на нашу думку, не є правильним, оскільки не кожний афект визнається станом сильного душевного хвилювання.

Щодо сутності афекту, то його поняття визначається таким чином. Афект - (лат. affectus - душевне хвилювання, пристрасть ) - психічний стан, ознакою якого є домінування певної емоції, що обумовлює особливості сприймання подразників і характер дій особи. Таким чином, афект є одним із видів емоційних реакцій, а емоція є складовою частиною афекту.

Афект поділяють на патологічний та фізіологічний. Афект патологічний - короткочасний хворобливий розлад психіки, що виникає раптово під впливом зовнішніх факторів. Виявляється у глибокому затьмаренні свідомості, бурхливому руховому збудженні і діях, спрямованих проти подразника. Афект фізіологічний - короткочасний хворобливий розлад психічної діяльності непсихічного рівня, що виникає раптово під впливом зовнішніх факторів. Такий вид афекту виникає внаслідок вияву емоцій гніву страху тощо і характеризується звуженням свідомості, руховим збудженням і діями, спрямованими на знищення подразника.



Интересная статья: Основы написания курсовой работы