Читать реферат по основам права: "Підготовка цивільних справ до судового розгляду як обов'язкова процесуальна стадія" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

доводи про те, що підготовка справ до судового розгляду не є самостійною процесуальною стадією, оскільки сукупність процесуальних дій, які мають місце в ній, незначна за обсягом, і остання не носить завершального характеру, тобто провадження в справі не може бути завершене на етапі підготовки2.

На нашу думку, вищевказані доводи непереконливі з таких підстав:

По-перше, підготовку цивільних справ до судового розгляду складають не тільки процесуальні дії, визначені ст. 143 ЦПК України, але й інші, потреба у вчиненні яких може виникнути в процесі підготовки конкретної справи, а також інтелектуальна діяльність3. Наприклад, при вирішенні питань про належність та допустимість доказів, про необхідність проведення експертизи, готовність справи до судового розгляду, що здійснюються на етапі підготовки, суддя поряд з процесуальними діями здійснює комплекс мисленнєво-логічних операцій. При цьому визначити, чи є обсяг останніх “незначним”, практично неможливо.

Тобто не обсяг, а зміст обумовлюють визнання тієї чи іншої сукупності процесуальних дій самостійною процесуальною стадією. Головним, на нашу думку, тут має виступати критерій достатності даних дій для досягнення найближчої процесуальної мети.

По-друге, після порушення цивільної справи суддя вирішує комплекс завдань (питань), спрямованих на забезпечення готовності конкретної справи до судового розгляду4, зокрема:

^визначення характеру правовідносин, що мають місце між сторонами;

^визначення суб’єктного складу учасників процесу (в конкретній справі);

У визначення предмету доказування, тобто необхідно уточнити факти, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення, а також інші обставини, які мають значення для справи;

У визначення кола доказів необхідних для вирішення справи та забезпечення їх надання

У вирішення інших питань, обумовлених особливостями конкретної справи.

Наявність специфічного комплексу завдань, притаманних лише підготовці цивільних справ до судового розгляду, не тільки характеризує її як самостійну стадію цивільного процесу, а й обумовлює таку її специфічну ознаку, як завершеність. Адже в процесі їх виконання суддя вчиняє процесуальні дії, спрямовані на досягнення процесуальної мети підготовки (створення базису для правильного і оперативного розгляду і вирішення справи по суті). Якщо суддею в процесі підготовки буде виявлено неможливість або недоцільність наступного судового розгляду (наприклад, у разі смерті однієї з сторін при неможливості правонаступництва, або в зв’язку з добровільним виконанням боржником своїх зобов’язань тощо), провадження в справі має бути припинено.

На нашу думку, більш переконливою є друга точка зору, прихильники якої розглядають підготовку цивільних справ до судового розгляду як самостійну стадію цивільного процесу5.

Проте при розкритті даного питання останні недостатньо уваги приділяють обгрунтуванню своєї позиції. Так, в своїх працях Г.О. Світлична, П.В. Логінов та інших науковці, наводять перелік ознак, на підставі яких підготовку цивільних справ до судового розгляду слід віднести до самостійної процесуальної стадії. Такими ознаками вони називають:

У наявність специфічної процесуальної мети, завдань, що стоять перед судом при її здійсненні;