Читать реферат по всему другому: "Вміст і розподіл хлорорганічних ксенобіотиків у компонентах екосистем чорного моря (автореферат)" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

5 мклу колонку

1 мкл, розподілпотоку 1:30

1 мкл,розподілпотоку

Газ-носій

азот30 мл∙хв-1

азот1 мл∙хв-1

гелій1.2 мл∙хв-1

Температураінжектора

220°С

250°С

250°С

Колонка

1.3 м х3 мм

25м х0.25мм х 0.45мм

30м х0.25мм х 0.25мм

Нерухомарідка фаза

5% SE-30 насорбентіN-AW-DMCS

СРSil-8СB

НР-5MS

Температуратермостатаколонки

ізотермічнийрежим200°С

90°С (1 хв), 25°С∙ хв-1до120°С (0.5 хв), 5°С∙ хв-1до 290°С

70°С, 1 хв, 10°С∙ хв-1до300°С;

Температурадетектора

280°С

300°С

300°С

Для кількісного аналізу застосовували метод абсолютного градуювання. Як стандарти речовин використовували: державні стандартні зразки ліндану, α-ГХЦГ, суміш ХОП-5, суміш 17 хлорорганічних пестицидів (Supelco), а також суміш ПХБ Aroclor 1254.

Помилка визначення хлорорганічних сполук у воді не перевищувала 30%, у гідробіонтах і донних осадах - 15%.

Точність методу визначення ХОС оцінювали за результатами аналізів контрольних зразків – інтеркалібраційних проб мідій Mytilus edulis IAEA-432 (2003 р.) і донних відкладів IAEA-408 і IAEA-417 (1999 й 2002 рр. відповідно). Результати аналізів тестових проб свідчили про те, що обрана методична база дозволяла із достатнім ступенем вірогідності оцінювати забруднення досліджуваних акваторій хлорорганічними сполуками.

ВМІСТ ХОС у ВОДІ ЧОРНОГО МОРЯ

У розділі 3 представлені дані щодо визначення ХОС у воді Чорного моря, досліджені поля концентрацій поліхлорбіфенілів, визначені райони високого забруднення хлорвуглеводнями води Чорного моря, охарактеризована динаміка цих показників протягом 1995-2000 рр.

Виявлено, що у воді північно-західного району Чорного моря основну частину “фону” хлорорганічних сполук складали поліхлорбіфеніли, концентрації яких в еквіваленті Aroclor 1254 у липні-серпні 1995 р. змінювалися від 10 до 66 нг∙ л-1. Середній вміст ПХБ складав 23 нг∙ л-1. На досліджених 5, 10, 15, 20, 25-метрових горизонтах вміст поліхлорбіфенілів змінювався від 11 до 47 нг·л-1. У квітні-травні 1997 р. відзначене збільшення вмісту ПХБ у пробах поверхневого шару води північно-західної частини Чорного моря, в основному в передгирловій зоні р. Дунай, що, очевидно, пов'язане з більш інтенсивним виносом забруднюючих сполук після весняного паводку. Середня концентрація ПХБ склала 49 нг·л-1. Вміст ПХБ у воді в 1998 р., як і в 1995-1997 рр., був нерівномірним і в середньому в поверхневому горизонті знизився до 20 нгл-1. Розташування районів підвищеного вмісту ПХБ у гирловій зоні р. Дунай, а також у районі дампінгу, розташованого на півночі розглянутої ділянки моря, було обумовлено впливом стоку Дунаю, а також загальними скиданнями в районах дампінгу, об'єми яких в 90-х роках минулого сторіччя досягали 10 млн. м3 у рік [Спиридонов, 1991].

Згідно класифікації ВОЗ поверхневі води північно-західного району Чорного моря в 1995-1998 рр. можна характеризувати як середньо забруднені.

Вміст ПХБ в 1999 р. у поверхневому і придонному горизонтах прибережної частини Кримського півострова змінювався від 3 до 40 нгл-1, середнє значення склало 15 нгл-1. У придонному шарі розмах концентрацій варіював у межах 3-39, середнє значення склало 18 нгл-1.

Максимальні кількості

Похожие работы