Читать реферат по истории: "Переселення родин у Чорноморію" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Переселення родин у Чорноморію

Однією з найчорніших сторінок в історії України було запровадження російським урядом у 1780-х роках на теренах Таврії кріпосницького ладу. Новоявлене панство (російські сановники, армійська верхівка, іноземні зайди, які сунули в імперію на ловитву чинів та дармової землі, та свої ж таки «землячки» з колишньої козацької старшини, що моментально “подворянилися”) не визнавало ані моральних норм, ані закону. Його безчинства, сваволя і жорстокість переступали всяку межу. Це засвідчують і використані нами документи Кримського державного архіву, зв'язані з переведенням на кубанську землю родин чорноморських козаків. Численні скарги, прохання і звернення буквально волають про справедливість.

Так, чорноморець Дмитро Бокута, як і приписувалось даними йому документами, прибув до Новгород-Сіверського намісництва, аби забрати на Кубань свою сім'ю, що мешкала в Коропському повіті. Дізнавшись про це, поміщик Малютін розпорядився закувати всю родину козака в кайдани і тримати її під пильною вартою. «Узнавши ж я чрез сторонних людей, что приказано меня изловить и таким же образом содержать, [...] принужденным себя нашол выехать без всякого писменного вида в Таврическую область в город Симферополь», – писав Бокута у скарзі, поданій віце-губернаторові К. Ґабліцу.

На таку ж поміщицьку сваволю наразився і козак Конон Кульбашний, уродженець Катеринославшини. В ті роки, поки він воював у складі Війська Чорноморського, майор Афанасій Булацель закріпачив слободу, а дружину Кульбашного «сверх ее воли и в противность законов» віддав за свого кучера. Над самим же чорноморцем, коли той приїхав з Кубані, поміщик учинив наругу, власноруч обрізавши оселедця, і здав Кульбашного в рекрути. Як упевнився на своєму страдницькому досвіді козак, ні намісницьке начальство, ні вище духовенство на подібні злодіяння жодним чином не реагували. Лише завдяки випадковій нагоді Кульбашному вдалося втекти зі збірного рекрутського пункту й дістатися Перекопу.

Максим Чабан, «не российский, а природный урожденец волох», теж із Катеринославщини, до вступу у Військо Чорноморське жив у слободі Шурівці. Повернувшись туди, щоб перевезти родину на Кубань, він застав страхітливу картину: весь його статок поміщик спродав, дружину ж віддав у посаг своїй дочці. Майже рік безрезультатно домагався Максим Чабан справедливості.

В архівній справі зберігся його прохідний білет з чотирма відмітками.

* № 6003-й. По указу Ея величества государыни императрицы Екатерины Алексеевны самодержицы всероссийской и прочая и прочая и прочая

Явитель сего Черноморского войска казак Максим Чабан отпущен Екатеринославского наместничества и того ж уезда в слободу помещика Губенка Шуровку для взятья оттоль всего его семейства и имущества сроком будущего 1794-го года июня по 1-е число, которому в предлежащем пути и обратно чинить свободный пропуск о выводе его семейства, скота и имущества на всемилостивейше пожалованную Войску Черноморскому землю, не делать никакого препятствия, для чего наперед явит(ь)ся ему с сим в тамошнем наместническом правлении.

Дан за моим подписанием и печатью в благополучном городе Симферополе октября 16 дня 1793-го года.

Ея

Похожие работы