Читать реферат по предпринимательству: "Забезпечення якісті зерна соризу" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

встановлені щодо якості крупи вимоги. Така крупа має звужений спектр використання, поскільки її подальша переробка, наприклад у харчові концентрати, призводить до важких поломок дорогого обладнання. Як же все-таки перетворити волоті на продовольче зерно? Відомо, що пряме комбайнування — найбільш простий та швидкий спосіб збирання, але, з огляду на якість та на кінцеву собівартість зерна соризу, маловиправданий. Нами відмічалося (“Пропозиція”, №8/9, 2000 р.), що сориз — культура ремонтантна і характеризується нерівномірністю визрівання. Навіть за пізніх строків збирання завжди буде частина волотей молочно-воскової стиглості. Крім того, за повної технічної стиглості зерна стебла соризу залишаються соковитими аж до приморозків у листопаді. Тому збирання прямим комбайнуванням до природної десикації приморозками завжди призводить до отримання зерна зниженої склоподібності і твердості (через вміст зерен, які не достигли), підвищеної тріщинуватості (через вимушене встановлення жорстких режимів вимолоту вологих волотей) і підвищеної вологості зерна у 20—25% (через його зволоження під час обмолочування соковитим стеблом і листям). Пряме комбайнування після природної десикації дає шанс отримати зерно без наведених вище недоліків, проте потребує дуже оперативних дій. Збирання слід виконувати на четвертий-п’ятий день після приморозків не менше як у 5°С і завершити за кілька днів, щоб уникнути вилягання найпродуктивніших стебел. Такий метод означає дуже високий ризик втратити врожай через тривале пошкодження польовими гризунами та птахами і повну залежність від погодних умов. Затяжні дощі та мокрий сніг, що звичайні у цей період часу , можуть не тільки викликати “розмивання” уже сформованого рогоподібного шару ендосперму, зниження склоподібності та твердості зерна, а й не дати змогу проводити будь-які збиральні роботи. Роздільний спосіб збирання дає можливість проводити скошування у валки вже у другій декаді вересня, не чекаючи повного визрівання волотей. Суха й тепла погода цього періоду сприяє інтенсивному достиганню зерна у валках та підсушуванню стебел і листя. При цьому, 10—12 днів вистачає для формування повноцінної структури крохмалю й набуття зерном необхідної склоподібності й твердості. Крім того, стебла і листя, хоч і не встигають повністю висохнути, але зневоджуються до такої міри, що не зволожують зерно під час обмолоту. Слід зазначити, що зерно соризу у валках зовсім не висипається з волотей і добре переносить навіть затяжні, у 3—5 днів, дощі. Як показує досвід, за роздільного способу збирання вологість зерна після обмолоту рідко перевищує 18%, підсушені волоті краще вимолочуються, що дає змогу знизити оберти барабана до 900 за хвилину і, отже, уникнути надмірного пошкодження зерна. Проте, невдале роздільне збирання теж може спричинити втрату зерна та зниження його якості. Перед скошуванням слід пересвідчитися, що густота травостою забезпечить надійну стерню заввишки до 15 см, здатну утримати порівняно важкий валок. Відсутність такої стерні може призвести до псування частини волотей від контакту їх з грунтом, обтяжити підсихання валків та їх піднімання, що спричинить втрати волотей і масове надходження у зерно мінеральних домішок. За будь-якого зі способів збирання все обмолочене зерно слід очистити одразу