Читать реферат по предпринимательству: "Складова технології виробництва високоякісного зерна" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Складова технології виробництва високоякісного зерна

Останнім часом в Україні спостерігається падіння виробництва продовольчого зерна озимої пшениці до рівня 20–30% його валового збору. Основною причиною цього є катастрофічне погіршення умов вирощування даної хлібної культури, серед яких найбільший вплив мають такі: збіднення грунтів на елементи мінерального живлення внаслідок зменшення обсягів внесення добрив; пошкодження зерна клопом черепашкою, порушення сівозмін, невчасне збирання врожаю, сильне забур’янення посівів, тривале зберігання зерна на відкритих токах (“Вісник аграрної науки”, 2001, №1). Разом з тим наша країна має одні з кращих грунтово-кліматичних умов для виробництва високоякісного зерна озимої пшениці. Зоною гарантованого вирощування сильних, цінних та твердих пшениць є степові, а також частина лісостепових областей. Значних збитків зернове господарство цих регіонів зазнає від клопів черепашок, із яких найпоширеніша й найнебезпечніша — шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Протягом останнього десятиліття відмічене значне зростання пошкодження зерна пшениці клопом черепашкою. Так, у 80-ті роки в зоні Степу в зерновій масі в середньому виявилося 2,2% пошкоджених зерен, в окремих партіях — 6–25%. В 90-ті ж роки пошкодженість зерна в середньому становила близько 8%, а в окремих партіях — від 26–58 (1993 р.) до 60–94% (1997 р.). У 1999 році розпочався черговий спалах масового розмноження шкідливої черепашки, який триває й нині. Так, у 2000 р. середня пошкодженість нею зерна пшениці в більшості областей Степу становила 5–19%, в окремих партіях — від 20–40 (Запорізька, Кіровоградська, Харківська) до 55–97% (Миколаївська, Херсонська, Луганська обл.). У 2001 р. за середньої пошкодженості врожаю 1,7–8% в певних партіях цей показник також був досить високим — 18–25 і навіть 50% у багатьох із зазначених вище областей. Це спричинило значне зменшення обсягів заготівлі зерна підвищеної якості (3–4-й класи). Головна причина зростання шкодочинності клопа черепашки полягає в послабленні уваги щодо проведення захисних заходів, особливо хімічної боротьби. Але ж захист посівів пшениці від цього небезпечного шкідника є складовою технології виробництва високоякісного зерна. Зимує шкідлива черепашка в стадії дорослого клопа під опалим листям у лісах, полезахисних смугах й інших місцях із дерново-чагарниковою рослинністю. В кінці квітня — на початку травня за денної температури 18, 19°С клопи з місць зимівлі перелітають на поля, зосереджуються з країв полів озимини поблизу лісосмуг і поступово розселяються по всій площі посіву. Через 5–12 днів від початку живлення на рослинах самки починають відкладати яйця. Й процес цей триває до кінця червня. Ембріональний розвиток шкідника триває 6–12, а за прохолодної погоди — до 20 днів. Тривалість розвитку личинок становить від 20 до 60 днів залежно від температури й вологості повітря. У своєму розвитку личинки проходять п’ять віків. Шкодочинність клопів, що перезимували, полягає переважно в кількісних втратах урожаю. Пошкоджені рослини зернових на ранніх фазах свого розвитку (сходи, кущіння) засихають, а в період колосіння утворюють повну або часткову білоколосицю. Личинки шкідливої черепашки в першому віці неактивні, в другому ж починають живитись. Найбільшої шкоди завдають

Похожие работы