Читать реферат по предпринимательству: "Кооперація та виробництво молока населенням" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Про дивовижний “шведський соціалізм” уже було багато сказано і написано. Що ж стосується сфери сільського господарства, то шведська модель формувалась в умовах недоторканості приватної власності (до речі, й на землю також) та стрімкого розвитку кооперативного руху.

Достатньо сказати, що нині 99% молока та 80% м’яса, яке виробляють у Швеції для внутрішнього споживання, виробляється фермерами, які входять у кооперативи. Більше того, кооперативи є власниками й молокопереробних підприємств. Відомий в усьому світі виробник молокопродуктів — компанія Arla foods виникла в результаті об’єднання потужностей двох кооперативів: шведського Arla та данського MD Foods. Що ж до України, то до володіння кооперативами молокопереробними підприємствами ще дуже й дуже далеко. На жаль, кооперативний рух в Україні ще тільки починається. Хоча нормативна база для розвитку кооперативів виникла досить давно. Закон “Про сільськогосподарську кооперацію” був прийнятий ще в липні 1997 року. Відтоді сільськогосподарських кооперативів в Україні було створено чимало, а от ефективно працюють лише одиниці з них. Зауважу, що мова йде не про виробничі, а про обслуговуючі кооперативи, які є неприбутковими та створені для надання послуг переважно членам кооперативу. Саме цей вид кооперативів набув широкого розповсюдження в Швеції, Данії та інших країнах Північної Європи. Шведські фермери ще в кінці 19 століття зрозуміли, як вигідно бути членом кооперативу: адже купляти гуртом насіння та добрива набагато дешевше, а переробляти вироблену продукцію вигідніше на власному переробному підприємстві.

Починають потрохи це розуміти й в Україні. Так, наприкінці вересня минулого року в Томашпільському районі Вінницької області був створений обслуговуючий кооператив “Надія”, який потрохи почав приносити його членам користь. Наприклад, члени кооперативу, власники корів, купляли макуху за ціною вдвічі меншою, ніж була на базарі в районному центрі вроздріб, адже купували для всіх велику партію. Купляли гуртом також жом і теж за дуже привабливою ціною. Проте стрімке зниження закупівельної ціни на молоко для населення майже зупинило діяльність кооперативу. Адже нині люди здебільшого думають про те, що їм взагалі робити з коровою — залишати або здавати на м’ясо, — а не про вступ до кооперативу.

Однак навіть у такій тяжкій ситуації кооператив зміг би принести користь: саме він міг би стати стороною довготермінового договору поставки між переробним підприємством і населенням, бо укладати такий договір з кожним громадянином окремо переробні підприємства здебільшого не хочуть. Крім того, за допомогою кооперативу можна було б започаткувати здавання молока за новою схемою. Ця схема передбачає не збір уже видоєного вручну молока від населення, а доїння корів у невеличкому доїльному залі. Це дасть можливість суттєво підвищити якість молока. Зрозуміло, що доїльний апарат у такому залі має бути найпростішим та найдешевшим, однак повинен забезпечити прийнятну якість молока. Такі апарати виробляють в Україні та за кордоном, і ціна їх коливається від трьох до десяти тисяч гривень. Потім видоєне молоко

Похожие работы