Читать реферат по предпринимательству: "М’ясне скотарство на Буковині" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

М’ясне скотарство на Буковині

За роки реформування значно скоротився контингент ВРХ, яку вирощували на м’ясо. Відповідно, й м’яса ми тепер споживаємо 15 кг замість 36 кг, як слід було б за науково-обгрунтованими нормами. На Буковині є все потрібне для розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства. Сама природа подарувала сприятливі умови, а люди прагнуть якнайкраще ними скористатися.

Поголів’я худоби в усіх категоріях господарств області скоротилося з 320 тис. голів у 1995 році до 171,6 тис. голів у 2005-му. За цей період виробництво яловичини скоротилося вдвічі.

Водночас, якщо порівняти з 2000 роком, маточне поголів’я м’ясної худоби в племрепродукторах зросло в чотири рази — з 225 до 922, а в цілому племінних тварин — до 1750 голів. Цьому сприяли запровадження прогресивної науково-обгрунтованої ресурсозберігаючої технології розведення м’ясної худоби та цілеспрямована селекційно-племінна робота під методичним керівництвом Буковинського інституту АПВ УААН.

Якщо на початку роботи в області був один племрепродуктор, то тепер, згідно з рішенням республіканської атестаційної комісії, працюють племзавод і п’ять племрепродукторів із розведення української симентальської м’ясної породи, що створюється з використанням м’ясних сименталів американської та австрійської селекції. Формується буковинський тип цієї породи, який вирізняється комолістю, пристосованістю до розведення у передгір’ї Карпат та добрими м’ясними якостями. Жива маса корів — 550–600 кг, жива маса телят у 210 днів — 211–236 кг, вихід телят — до 85%, жива маса бугайців у 15–18 міс. — 500–550 кг, середньодобові прирости — 900–1200 г, забійний вихід — 60–62%.

У Чернівецькій області рілля займає 344,4 тис. га, або 72,7% загальної площі сільськогосподарських угідь, сіножатей і пасовищ — 22,5%. У п’яти районах передгірної та гірської зон частка сіножатей і пасовищ досягає 39,3–54,8%. Пасовищний період становить у цих господарствах 220–270 днів. Це й є запорукою розвитку ефективного ресурсозберігаючого пасовищного м’ясного скотарства.

В умовах, що склалися, в багатьох агроформуваннях області відновлювати молочне скотарство дуже складно, а в окремих і не доцільно. Тому розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства є надзвичайно актуальним.

Мова не йде про зменшення виробництва молока. Його, навпаки, потрібно нарощувати там, де збереглася матеріально-технічна база, де є достатньо робочої сили. Нарощування виробництва молока слід здійснювати не лише за рахунок відновлення поголів’я корів, а й за рахунок передусім створення нових стад із високим потенціалом продуктивності — не менше 5000 кг на корову, забезпечення наявного поголів’я цілорічно збалансованою за всіма компонентами годівлею, освоєння нових прогресивних технологій утримання тварин.

Слід відзначити, що в передгірній зоні близько 20–40% сільськогосподарських угідь використовують нераціонально. Схилові еродовані та малопродуктивні за своїми агрохімічними показниками землі в разі внесення малої кількості добрив (що зумовлено економічним станом більшості господарств передгір’я) дають змогу одержувати за інтенсивного їх обробітку невисокі, в межах 15–20 ц/га, врожаї зернових культур, тобто 25–30 ц кормових одиниць.

У більшості господарств передгірної зони не вистачає

Похожие работы