Читать реферат по предпринимательству: "Зліт і падіння сільгоспавіації" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

охолодженням. Він дістав назву “Аннушка”. Застосування його стрімко збільшується. В 1964 році в Краснодарі було створено науково-дослідний інститут — ВНІІ СГА (сільськогосподарської авіації), що мав два відділення — в Ташкенті й Москві. Роботи його працівників стосувалися наукових аспектів застосування такого двигуна. Тож спектр його застосування розширився до 100 видів робіт. Крім звичних операцій із розпилення пестицидів проти бур’янів і шкідників; води в разі лісових пожеж; розсівання мінеральних добрив; підживлення рослин; аеросівби; дефоліації на бавовні та соняшнику; перевезення вантажів, з’являються й такі операції, як розсівання трихограми; фотозйомка; очищення каналів від заростання й ліній ЕП від снігу; відлякування птахів, що шкодять садам; запилення рослин; вапнування грунтів; коригування погодних явищ (уникнення граду); боротьба із приморозками, димом тощо. Дуже цікавим тоді було здійснення дозапилення культур. Скажімо, для огірків могли зробити відвар із пустоцвітів, залити цей розчин у бак і з висоти 10 м обприскати культуру. Кілька годин на кілька сот метрів стояв приємний огірковий запах. Загалом аерометодом боролися проти 95 шкідників і 15 хвороб. Розширювалися й оброблювані площі.

Як бачимо, спад почався вже наприкінці 80-х, тоді як розквіт — на початку 80-х минулого століття. В 1971 році в СРСР випустили першу серію обертових обприскувачів (точніше сказати — розприскувачів) для Ан-2. Проте народну назву “кукурузник” одержав не він, а його сільськогосподарська модифікація — продуктивніший АН-2М. Він мав більшу на 10 м ширину захвату, керував ним один пілот, а вхід до кабіни був не через фюзеляж, а ззовні, що дуже зручно під час роботи з пестицидами. Було зроблено й нову конструкцію приводу сільгоспапаратури, бак більшої місткості. І все ж тоді в нашій країні більше дбали не про народне господарство, а про військову техніку. “Кукурузнику” далеко до розробки О. Антонова, що стала головною сенсацією XXIV міжнародного салону в Парижі 1965 року — чотиримоторного АН-22. Але все ж, то був крок уперед. Узагалі ж авіацію в сільському господарстві застосовували в 45 країнах світу, використовуючи понад 42 тис. літаків. Список країн, де це робили найактивніше.

Можна відзначити випуск літака М-15 у 1977 році, але він поступався АН-2 М за техніко-економічними показниками.

Вітчизняні особливості

АН-2М працював на бензині марки Б-92, що дістав назву “авіаційний бензин”. За радянських часів, коли бензин був дефіцитом (ті самі 80-ті), за великих черг на заправках “винахідники” неофіційно обмінювали його у пілотів. Додавши до нього автолу, цей концентрат можна було заливати в бензобаки машин, відрегулювавши октан-коректор. Не одне покоління знає ці тонкощі, які скінчилися на початку 90-х.

Проблем у наших умовах вистачало. Так, лісгоспи одержували завдання взимку, через що інколи об’єкти доводилося вибирати за документальними даними, не маючи можливості оглянути їх. Це призводило до невдалого вибору ділянок для сівби; скинуте насіння потрапляло в несприятливі умови. Наприклад, у Тотенському лісгоспі (Вологодська область) після аеросівби верхній шар грунту так пересихав, що насіння не сходило навіть у сприятливих для проростання місцях, як це було, наприклад, у 1982 році. Планові завдання не давали можливості брати й готувати