Читать реферат по педагогике: "Проблеми підготовки спеціалістів з безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах" Страница 5
(Назад)
(Cкачать работу)більшості подібних результатів зі студентами І курсу ступінь використання отриманих знань з БЖД у побуті та під час навчання вище на 10-19%, а більш бажаними (більше ніж вдвічі) формами подання матеріалу є лабораторно-практичні заняття і дискусія, на відміну від лекцій, розповідей та бесід, що свідчить про підвищення професійності у ставленні студентів до отримання знань.
У якості порівняння опитування також були поведені на І курсі заочного відділення, де БЖД вивчається за новою програмою, та при отриманні другої вищої освіти у ВІЕ ТНЕУ. При інших аналогічних показниках ці категорії студентів визначають підвищення середнього рівня знань до 69-85%, при цьому відповідно необхідність їх поглиблювати визначена 70-88% та 86-90%, необхідність у майбутній професійній діяльності відзначають 72-84% та 73-80%, а у повсякденному житті та під час навчання – 85-90% та 83-85%.
Отриманні результати по необхідності отриманих знань та їх покращенню значно вищі, ніж у недосвідчених студентів І курсу стаціонару і практично співпадають із результатами, отриманими на IV курсі ВНТУ.
Опитування були проведені і після вивчення БЖД та «Охорони праці» на ІІІ курсі Вінницького відділення Київського фінансово-економічного коледжу та при проведенні в Обласному центрі післядипломної освіти медичних працівників післядипломної освіти медсестер терапевтичного напрямку, студенти і курсанти яких при інших майже аналогічних показниках відмітили відповідно необхідність поглиблювати знання – 70-86% та 96-100%; необхідність професійного використання – 65-75% та 86-91%; використання у повсякденному житті – 69-88% та 69-78%.
Низьке значення використання знань у повсякденному житті у медиків пов’язане із суб’єктивним відчуттям професійної захищеності. Висновки
Попередній теоретичний аналіз проблеми, вивчення стану викладання безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах і, зокрема, для економічних спеціальностей дає змогу визначити низку суперечностей між:
задекларованою державою позицією щодо необхідності розвивати підготовку фахівців у відповідності з вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм та галузевих стандартів вищої освіти з безпеки життєдіяльності (випускник ВНЗ повинен володіти знаннями з БЖД та уміти: створювати комфортні та безпечні умови, обирати заходи попередження травматизму, прогнозувати виникнення шкідливих та небезпечних факторів, приймати адекватні рішення для зменшення ризику до допустимих значень, надавати першу медичну допомогу тощо) і скороченням навчального навантаження на цю підготовку;
об’єктивними потребами суспільства у здорових працівниках і недостатнім професійним рівнем, об’єктивною наявністю на більшості робочих місць небезпечних та шкідливих умов праці;
потреби формування у майбутніх економістів готовності до оцінки різних потенційно можливих ситуацій та виховання культури безпеки і низьким рівнем забезпечення методики формування такої готовності та недостатнім науковим обґрунтуванням існуючих методик її формування;
отриманням професійно-орієнтованих знань з БЖД під час практики і неадекватною ідеологією виробничого персоналу, що базується на помилкових мотиваційних установках і пов’язаних з цим неадекватних (небезпечних) діях,
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы