Читать реферат по педагогике: "День святого Валентина (сценарій)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Лиха? — чому ж той біль такий солодкий,

Боже?'

З чиєї волі так все скоїлось — хто зна?

Як самохіть горю, то й скаржитись негоже,

А як нехотячи, то й плач не допоможе.

Це — животворна смерть, це — втіха навісна!

Страшного безладу я осягнув мету:

аж, ніби в море я, у просторінь безкраю

В хисткому човнику пустився без керма.

Безглуздя? Мудрість це? — І думати дарма!

Чого бажаю я — і сам уже не знаю:

Палаю взимку я, у спеку — весь дрижу.

Виразно читаються сонети У. Шекспіра 46 та 65 українською мовою.

Мій з ір і серце — в пристрасній війні:

Жадає кожний повнов-іадно мати

Твою увагу й погляди сяйні,

Щоб ними жити й довго раювати.

Говорить серце — в ньому ти живеш,

До нього зовсім око не сягає.

Та присягається мій зір без меж —

В його обладу ти ввійшла докраю.

Присяглі вирок винесли твердий,

Думки скріпивши правосуддям сили.

Щоб серце й зір не відали біди,

Обох їх чесно й мудро помирили:

Моєму оку — зовнішня краса,

А серцю — серця схована яса.

65

Мідь і граніт, земля і океани

Не вистоять під натиском часу.

Тож як твою відстояти красу,

Тендітна квітко, витворе весняний?

Проти облоги войовничих днів

Чи може встояти дихання літа,

Коли в покорі никне міць граніту,

Найближчого супутника віків?

0 скорбна думо, марення безсиле!

Для свіжості земної красоти

Хто може сховище міцне знайти,

Щоб від часу спасти обличчя миле?

Та над сторіччями краса твоя

З мого чорніша, може, засія.

Ведучий 2. Кохання приходять раптово і несподівано, коли у шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів раптом виходять з рівноваги й починають швидко коливатися в очікуванні незвіданого, коли у калюжах повсякденного життя відбиваються промені невловимої, тріпотливої радості, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти.

Виразне читання за ролями сценп 2 дії другої трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Ведучий 3. Кохання. Раптове і несподіване. А за ним — надія і натхнення.

Читець (виконує вірш О. Пушкіна «Я вас лю-бил...»).

Ведучий 1. Кохання приходить тоді, коли однієї миті тернисті стежки двох перетинаються і зливають­ся воєдино.

Читець (виразно читає Сонет 116 Шекспіра). Не буду я чинити перешкоди Єднанню двох сердець. То не любов,

Що розквіта залежно від нагоди

на віддаленні згасає знов.

Любов — над бурі зведений маяк

Що кораблям шле промені надії,

Це — зірка провідна, яку моряк

Благословляє в навісній стихії.

Любов — не блазень у руках часу

Що тне серпом свої троянди свіжі —

щік, і уст незайману красу.

Той серп любові справжньої не ріже.

Як це брехня —я віршів не писав,

І ще ніхто на світі не кохав.

Ведучий 2. У житті всіх людей наступає мить, коли два погляди зустрічаються, а серця, вражені золотими стрілами Амура, втрачають краплини крові, які виводять на скрижалі життя звичне й неповторне водночас «кохаю».

Читець (на фоні музики виразно читає сонет 22 Данте).

В душі моєї найтайніший схов

Ласкава думка з вами загостила.

Вона печальне серце покорила

Солодкими словами про любов.

Похожие работы