Читать реферат по основам права: "Окремі питання вдосконалення кримінального законодавства щодо відповідальності за порушення права громадян України на участь у референдумах (реферат" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Кримінально-правову характеристику того чи іншого складу злочину слід починати із визначення його місця в системі чинного законодавства. Під час аналізу диспозиції ст.160 КК України виникає низка проблем, які виходять за межі конкретного складу злочину. Називаємо, принаймні, такі: проблема вдосконалення назви розділу V Особливої частини КК України, яка тісно пов’язана із його структурою; визначення родового об’єкту злочинів, які містяться в цьому розділі; визначення безпосереднього об’єкту злочину "порушення законодавства про референдум" та його співвідношення з іншими правами громадян, зокрема з виборчими правами, які виступають в якості безпосереднього об’єкта у злочинах, юридичні склади яких передбачені ст.157-159 КК України; аналіз основних кримінально-правових форм охорони політичних прав громадян України; аналіз конструкції норми, передбаченої ст.160 КК України.

Безумовно, вирішення цих проблем сприятиме вдосконаленню як цієї кримінально-правової норми (ст.160 КК України), так і вдосконаленню структури розділу V Особливої частини КК України в цілому.

Злочин, який полягає в порушенні законодавства про референдум (ст.160 КК України), міститься в розділі V Особливої частини КК, який, відповідно до його назви, має об’єднувати злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Вже аналізуючи назву розділу виникають питання, які тісно пов’язані із визначенням родового об’єкта злочинів та, відповідно до цього, із систематизацією складів злочинів, які містяться в цьому розділі. На нашу думку, чотиричленна система об’єктів злочину, на відміну від тричленної, прийнятої в теорії вітчизняного кримінального права, більше б сприяла правильному визначенню місця того чи іншого юридичного складу злочину в системі Особливої частини КК України. Що стосується, наприклад, КК РФ 1996р., то з появою нового системоутворюючого рівня – розділів і фіксацією в Особливій частині родового (розділи) і видового (глави) об’єкта посягання їй надана логічна завершеність. Чотиричленна система об’єктів значно спрощує теоретичне розуміння системи Особливої частини КК РФ 1, 153; 2, 3-4.

Розглядаючи Особливу частину КК України як чітку внутрішньо впорядковану систему кримінально-правових норм, в якості конститутивної ознаки слід виділити такий кримінально-правовий феномен, як родовий об’єкт злочину, а всі інші ознаки є консекутивними, зміст яких тісно пов’язаний з родовим об’єктом і за змістом випливає з із нього (незалежно від того, який зміст окремі вчені вкладають у поняття як об’єкта злочину в цілому, так і незалежно від теоретичного розуміння поняття родового об’єкта). У цьому випадку мова йде про поділ більш загальних понять (родових) на видові, не залежно від їхніх дефініцій.

Що стосується саме розділу V Особливої частини КК України, то, на нашу думку, він є невдалим як за назвою, так і за внутрішньою структурою його змісту, якщо й справді розглядати її як певну підструктуру, а не класифікацію, та саме про систему з власною внутрішньою структурою, яка об’єднує окремі види злочинів іде мова у більшості джерел 3, 144-145, 403; 4, 145, 296. В

Похожие работы