Читать реферат по всему другому: "Із витоків історії електричного дугового зварювання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Із витоків історії електричного дугового зварювання

Першим у світі, хто на практиці здійснив електричне дугове зварювання, був Микола Миколайович Бенардос. Він являється основоположником усіх основних видів електродугового зварювання, що отримали розвиток у сучасній індустрії.

Микола Миколайович Бенардос народився 26 липня (8 серпня) 1842 р. у селі Бенардосівці Херсонської губернії (нині село Мостове Братерського району Миколаївської області).

Початкову освіту отримав вдома. Продовжив навчання на медичному факультеті Київського університету.

В 1869 р. М.М. Бенардос переїхав у Лухський повіт Костромської губернії, поблизу м. Кінешми. Тут на земельній ділянці, що перейшла до нього у спадок від матері, він побудував житловий будинок і механічні майстерні, де планував працювати над винаходами та їх впровадженням. У 1884 р. маєток М.М. Бенардоса було продано за борги, і він виїхав у Петербург [1].

Працюючи на електротехнічному заводі в Кінешмі та на підприємстві П.М. Яблочкова у Петербурзі, М.М. Бенардос почав з'єднувати елементи свинцевих акумуляторів, розплавляючи їх краї теплом електричної дуги [2].

Своєму винаходові М.М. Бенардос дав назву "Электрогефест", назвавши його іменем Гефеста - у давньогрецькій міфології бога-коваля та заступника ремесел [3].

Сутність винаходу і можливі галузі його застосування сформульовані в привілеї (патенті) у такому вигляді: „Предмет изобретения составляет способ соединения и разъединения  металлов действием электрического тока, названный «Электрогефест» и основанный на непосредственном образовании вольтовой дуги между местом обработки металла, составляющим один электрод, и подводимою к этому месту рукояткой, содержащей другой электрод, соединенный с соответственным полюсом источника электрического тока. Помощью этого способа могут быть выполнены следующие работы: соединение частей между собой, разъединение и разрезание металлов на части, сверление или производство отверстий и полостей и наплавление слоями. Вольтовая дуга образуется в месте, где должна быть произведена одна из вышеупомянутых работ, приближением угля (или другого проводящего вещества) к обрабатываемой части, причем этот уголь будет положительным или отрицательным полюсом, а другим полюсом будет обрабатываемая часть. Угли или вещества, заменяющие уголь, могут иметь различные формы" [1].

Іноді під зварюванням за методом Бенардоса розуміють зварювання тільки вугільним електродом, однак це судження помилкове.

Під речовиною, що заміняла вугілля, М.М. Бенардос розумів не тільки електроди із різного металу самих різноманітних форм, але і різні сполучення електродів, як металічних з вугільними, так і вугільних з металічними стержнями, флюсом та ін.

Винаходи М.М. Бенардоса розроблені до найдрібніших деталей, багаторазово перевірені на практиці, включають у себе безліч окремих винаходів, поєднаних загальною ідеєю. М.М. Бенардос розробив технологію дугового зварювання і типи зварних з'єднань, які застосовуються і в наш час (у стик, з накладом, заклепками та ін.); при зварюванні металу значної товщини він застосовував скіс кромок; при виконанні стикових зварних швів з обробленням крайок присадний метал попередньо закладався в місце майбутнього шва.

Похожие работы