Читать реферат по микроэкономике: "Предмет і метод мікроекономіки" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Предмет і метод мікроекономіки

План

Мікроекономіка як наука, етапи її становлення та взаємозв’язок з іншими науками. Проблема вибору в мікроекономіці та засоби координування економічної діяльності. Методи мікроекономічного аналізу.

1.

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів. Ними  можуть бути окремі споживачі, робітники , вона пояснює, як і чому  приймають рішення окремі суб’єкти, а з іншого  - вивчає взаємодію суб’єктів у процесі утворення більших структур – галузевих ринків.

Мікроекономічний аналіз має такі етапи еволюційного розвитку:

І етап (1845—1890). Закладаються основи мікроекономіки, формуються основні методологічні прин­ципи дослідження. Найвідомішими представниками цього етапу є:

а) Г. Госсен, який вперше використав психологічний фактор аналізу економічної поведінки суб'єктів і сформулював закони насичення потреб людини;

б) австрійська школа (К. Менгер , Ф.Візер, Е.Бем-Бамверк), представники якої збагатили економічну науку відкриттям принципу граничної корисності й запропонували кількісний (кардиналістський) підхід до її визначення ;

в) Дж. Б. Кларк, представник американської школи, який порушив питання про необхідність ви­значення граничної корисності не лише щодо пред­метів споживання, а й факторів виробництва, тим самим модифікував теорію граничної корисності у теорію граничної продуктивності факторів вироб­ництва.

ІІ етап (1890—1933), На цьому етапі мікроекономіка виділяється в окрему галузь економічних до­сліджень на основі систематизації і узагальнення ідей пізньої класики, австрійської та американської шкіл. Після опублікування роботи А. Маршалла "Принципи економіки" (в оригіналі “Principals of Economics”, 1890) наука дістала свою першу назву – “Economics”. Представниками другого етапу є:

а) А. Маршалл, який запропонував компромісний варіант визначення ринкової ціни — граничною корисністю та витратами виробництва; сформулював за­кони попиту та пропозиції; значну частину своїх до­сліджень присвятив вивченню мотивів поведінки окремих господарюючих суб'єктів;

б) математична школа (У.-С. Джевонс, Ф. Еджуорт, Л. Вальрас, В. Парето). Ця школа вперше широко використала апарат математики як інструмент економічних досліджень і спробувала описати ринок конкурентних товарів як замкнутої системи жорстких кількісних взаємозалежностей. Вона запропонувала якісний (ординалістський) підхід до визначення гра­ничної корисності і обгрунтувала теорію загальної економічної рівноваги.

ІІІ етап (1933- до сьогодення)  . Мікроекономіка  розвивається на власній основі і поповнюється такими відкриттями : ефект доходу і заміщення (Є. Слуцький, Дж. Хікс, П. Самуельсон); теорія недосконалої конкуренції  (Дж. Робінсон); теорія монополістичної конкуренції (Е. Чемберлін); теорія ігр (Дж. Неш, О. Моргенлітерн, Дж. фон Нейман).

Однак навіть сьогодні, коли мікроекономіка ви­знана в усьому світі, з цієї дисципліни написано десятки тисяч досліджень і сотні підручників, слід усвідомлювати, що поділ на мікро- та макроекономіку дещо умовний. Пізнання кожного розділу економічної теорії  передбачає розуміння взаємозв’язку та

Похожие работы