Читать реферат по страхованию: "Дискантне (публічне) рейтингування суб'єктів страхового бізнесу" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему: Дискантне (публічне) рейтингування суб'єктів страхового бізнесу Рейтингування (тобто присвоєння рейтингу) страхових компаній — поширений у закордонній практиці процес незалежного оцінювання, який здійснюється за визначеними правилами і методиками. Це дає змогу: •  страховим компаніям засвідчити свою фінансовою надійність, можливість виконувати поточні і майбутні зобов'язання за страховими продуктами (послугами), що реалізуються; •  потенційному страхувальнику визначитися з вибором страховика не за критерієм популярності і рекламної активності, а з урахуванням ширшого спектра чинників, що впливають на якість і надійність страхового захисту; • стати могутнім інформаційним інструментом для її інвесторів та кредиторів, оскільки очікувана ефективність діяльності, перспективи зростання страхової компанії також багато в чому обумовлені його рейтинговою оцінкою. Теоретичні основи, методичні принципи і практичний досвід рейтингування в іноземних країнах викладено у фахових виданнях [2; 6; 7; 8; 9; 11; 12]. Провідними світовими рейтинговими агентствами в галузі страхування є Standard&Poor's Corp., Moody's Investor Service Inc., F.M.Best Company, Duff&Phelps Credit Rationg Co., Fitch IBCA. Кожна з цих компаній застосовує свої методичні підходи і до процедури рейтингування, і до присвоєння рейтингу [2]. В усьому різноманітті підходів, що використовуються, можна виділити спільні риси, характерні для цієї процедури: 1)       рейтингові агентства, як правило, працюють за замовленням страхових компаній, які хочуть отримати рейтинг надійності; 2)       присвоєння рейтингу відбувається на основі опрацювання великого переліку інформаційних джерел, які добровільно надаються рейтинговому агентству страховою компанією. Ці джерела охоплюють практично всі аспекти її життєдіяльності і основні бізнес-процеси (характеристика страхових продуктів, поля (ніші) страхового ринку, каналів збуту (просування) страхових продуктів, страхові та фінансові звіти, дані про інвестиційний портфель і розміщення страхових резервів, інтеграційні зв'язки страхувальника тощо); 3)      остаточний рейтинг, який виставляється в буквеній, цифровій або символьній формі, є узагальнюючою оцінкою як поточної фінансової надійності (безпеки), так і оцінки галузевих і корпоративних ризиків втрати фінансової стійкості під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ, наявності у страховика потенціалу розвитку (розширення поля страхування, власного капіталу, підвищення ефективності управління, фінансової гнучкості тощо), і, як наслідок, підвищення в майбутньому його страхової та інвестиційної привабливості; 4)      методичні прийоми присвоєння рейтингів, як правило, є інтелектуальною власністю рейтингових агентств і не розголошуються, зокрема і для запобіганнякнесумлін-ності і шахрайства у наданні інформації; 5)      враховуючи значущість рейтингу для успішності бізнесу страховика, він може надавати рейтинговому агентству додаткову інформацію, вивчення якої сприяє присвоєнню вищого рейтингу, а також відмовлятися від публічного оголошення рейтингової оцінки, з якою він не згоден або яка може нанести збиток його бізнес-інтересам; 6)        після присвоєння рейтингу рейтингове агентство продовжує здійснювати моніторинг страхового ринку, інвестиційної та фінансової діяльності