Читать реферат по товароведению: "Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат

на тему:

Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю

У міжнародній торговельній практиці, як правило, вико­ристовується два методи здійснення комерційних операцій: прямий і непрямий.

Прямий метод передбачає встановлення прямих зв'язків між постачальником (експортером) і кінцевим споживачем (імпортером) та подальше постачання (закупівлю) товару на підставі договору купівлі-продажу.

Прямий метод частіше використовується у випадках:

♦ продажу чи закупівлі на зовнішніх ринках промислової сировини на підставі довгострокових контрактів;

♦ експорту великогабаритного і дорогого обладнання;

♦ експорту стандартного дрібносерійного обладнання через власні закордонні філії і дочірні компанії, що мають свою роздрібну мережу;

♦ закупівлі сільгосппродукції безпосередньо у фермерів-виробників.

Непрямий метод передбачає купівлю і продаж товарів че­рез торговельно-посередницьку ланку на підставі спеціаль­ного договору (угоди) з посередником, який обґрунтовує ви­конання останнім певних зобов'язань, пов'язаних з реалі­зацією товару продавця. Непрямий метод доцільний при:

♦ реалізації другорядних видів продукції;

♦ постачанні товарів на віддалені і недостатньо вивчені ринки, ринки малої ємкості;

♦ просуванні нових товарів;

♦ відсутності в країнах-імпортерах власної збутової мережі, а також, коли ринки деяких товарів цілком монополізо­вані і, таким чином, недоступні для встановлення прямих контактів між експортером та імпортером. Комбінований або змішаний метод збуту зустрічається не

дуже часто і здійснюється через організації, до складу яких входять власні збутові структури виробника і незалежні збу­тові фірми. Прикладом можуть служити спільні підприємства. Вибір методу організації збуту на зовнішньому ринку без сумніву залежить від цілей підприємства-експортера, його розміру, характеру товару. Разом з тим, існують загальні фактори, які не пов'язані з виробником та його товаром, але які необхідно враховувати при виході на зовнішній ринок. До них належать:

♦ наявність каналу збуту чи умов для його створення;

♦ обсяг продажу, який повинен відповідати каналу збуту, його потужності, а не потенційній ємкості ринку;

♦ витрати збуту, до яких відносять витрати щодо організації і подальшого вмісту каналу збуту;

♦ потреба в інвестиціях, якщо обраний комбінований метод збуту;

♦ персонал, який за своїм складом і кваліфікацією пови­нен відповідати товару, що продається, і структурі кана­лу збуту;

♦ ризик, який розподіляється між учасниками каналу збуту залежно від обраного методу збуту;

♦ контроль, ступінь якого для фірми-виробника зменшу­ється або він зовсім відсутній залежно від рівневої струк­тури каналу та методу збуту;

♦ гнучкість, тобто можливість фірми ефективно перебуду­вати канал збуту відповідно до змін на ринку, обсягів продажу товару тощо.

Сучасна політика держави і реформа у сфері лікар­ського забезпечення населення України переслідує цілі підвищення його ефективності шляхом раціонального поєднання вітчизняних та імпортних лікарських засобів на українському фармацевтичному ринку.

З іншого боку, розвиток

Похожие работы