страхуванні відбувається замкнута розкладка збитку між страхувальниками. Тому при встановленні величини нетто-ставки можна використати рівність:
СП=СВ,
в якій СП — страхові платежі, що відповідають нетто-ставкам; СВ — обсяг страхового відшкодування.
Розрахувавши праву частину рівності, одержимо пошуковувану величину страхових платежів.
Щоб визначити ймовірність втрати, без чого неможливо розрахувати величину нетто-ставки, необхідно зробити деяке припущення. Нехай умовно вважається, що від кожного страхового випадку, який фактично відбувся, знищується один застрахований об'єкт. Тоді ймовірність матеріальних збитків від цього залежить, насамперед., від ймовірності надходження страхових випадків. Якщо визначити приблизно їх кількість за тарифний період, то можна обрахувати і ступінь вірогідності настання цих випадків Ця величина виражає собою відношення кількості страхових випадків до числа застрахованих об'єктів. Застосуємо грошовий вираз цього відношення, при якому чисельник буде дорівнювати Сум страхового відшкодування f (в страховій статистиці Прийняті позначення латинськими літерами), а знаменник — максимально можливому страховому відшкодуванню, що дорівнює загальній страховій сумі всіх застрахованих об'єктів (b). Таке співвідношення у формі (f:b) визначає рівень збитковості страхової суми. Враховуючи, що чисельник цього показника менший виразу знаменника, його значення менше одиниці.
Розрахований показник рівня збитковості страхової суми показує ймовірність втрати страховика у вигляді тієї частки сукупної страхової суми, що вибуває зі страхового портфеля щорічно або ж за тарифний період в залежності від настання страхових випадків та необхідності відшкодування збитків. Виражена у вигляді певної процентної ставки, зазначена частка складає основу для встановлення нетто-ставки.
В цілому рівень збитковості страхової суми як відношення деяких грошових показників залежить від дії різних чинників.
Вкажемо на основні з них:
а — числа застрахованих об'єктів одним страховиком;
Ь — страхової суми застрахованих об'єктів;
с — числа фактичних страхових випадків;
d — числа пошкоджених (загиблих) об'єктів;
f — суми страхового відшкодування;
q — показник збитковості страхової суми. Приймаючи до уваги дію зазначених чинників, можна обчислити три показники, що вказують міру їх впливу на збитковість страхової суми.
Перший показник — (с:а) — показує частоту настання страхових випадків як відношення числа страхових випадків до кількості застрахованих об'єктів. Змістом його є процент аварійності засобів транспорту, травматизму людей, загибелі худоби, тощо.
Другий показник — (d:c) — визначає наслідки від настання одного страхового випадку шляхом віднесення числа постраждалих об'єктів до кількості страхових випадків, що відбулися. Цей показник інформує про число об'єктів, що постраждали від настання одного страхового випадку — повені, землетрусу, тощо.
Третій показник — (f x b):(d х а) — характеризує відношення ризиків. Змістом його є відношення середнього страхового відшкодування по одному постраждалому об'єкту до середньої страхової суми одного застрахованого об'єкта. Якщо мало місце часткове пошкодження об'єкта, то цей
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы