(Назад)
(Cкачать работу)вироблений понятійний апарат, встановлений фундамент, укладена узагальнююча теорія та принципи, які дозволяють пояснити силу фактів. Таким чином, до основних характеристик науки відносяться: об’єкт, предмет, метод, логічні форми мислення.
У ХХ ст. наука стає невід’ємною частиною сучасної діяльності у різних сферах. У змістовому плані наука має вигляд „дерева знань”, коріння якого сягає у глибину століть, а верхів’я – гілки, переплітаючись, створюють нові відгалуження, складають підгрунтя для більш повного пізнання оточуючого всесвіту. Наука в наш час стає продуктивною силою у розумінні можливостей перетворення людського життя на краще, захисту оточуючого середовища, отримання нешкідливих і безпечних технологій, матеріалів, енергій.
Засобами наукової діяльності служать методи наукового пізнання, а практичної діяльності – засоби реалізації суспільного призначення різних сфер людської діяльності.
Бібліотекознавство пройшло довгий шлях свого розвитку від „суми технологій” до самостійної наукової дисципліни.
Бібліотечна теорія – це комплекс поглядів, уявлень, ідей, спрямований на тлумачення і пояснення фактів і явищ бібліотечної сфери діяльності. Бібліотечну теорію слід вважати вищою формою організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і суттєві зміни у бібліотечній сфері.
Об’єкт теорії – це те, що описує теорія, тобто сукупність реальних явищ. Предмет теорії – це те, що вона пояснює, тобто закономірні зв’язки і відносини, які функціонують у структурі об’єкта.
Бібліотечна теорія є результатом і підсумком наукової діяльності у бібліотечній сфері. Щодо об’єкта бібліотекознавства, осмислення якого почалося наприкінці ХІХ ст., існували різні точки зору, перш за все це були: бібліотека, діада „книга-читач”, бібліотечний процес розповсюдження книги, система бібліотечних елементів. Об’єкт бібліотекознавства ототожнюється з предметом.
В наш час бібліотека і бібліотечна сфера діяльності досягли нового, вищого рівня своєї організації, ознаками якого стали розвинута структура, системна організація діяльності у межах бібліотечних мереж, система соціальних комунікацій, система підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, оформлення професійного друку і наукових установ, визначені суспільні функції, державна і професійна система управління. Поняття об’єкта бібліотекознавства, таким чином, стало більш широким і трансформується відносно нового рівня організації бібліотечної діяльності, яка стала соціальним інститутом. Об’єкт бібліотекознавства визначається нами як бібліотечний соціальний інститут, тобто інституалізовані і соціально-упорядковані у різних спеціалізованих заходах відносини і поведінка бібліотечного закладу в ході виконання певних соціальних функцій, пов’язаних з розповсюдженням документів, інформації і знань. Нове трактування об’єкта бібліотекознавства дозволяє заперечувати синонімічність понять об’єкта та предмета. Предмет бібліотекознавства можна визначити як вивчення процесів, закономірностей виникнення, становлення, функціонування і розвитку БСІ.
У процесі свого історичного існування бібліотека набувала нових зовнішніх елементів, які не входили в її структури, але забезпечували її функціонування та розвиток.
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы