Читать реферат по делопроизводству: "Бібліотекознавство як наука" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Бібліотекознавство як наука

ПЛАН

    Бібліотека як соціокультурний феномен. Теоретичні основи бібліотекознавства. Бібліотечний соціальний інститут.

Бібліотека – це один з найважливіших продуктів розвитку людської цивілізації. Її діяльність пов’язана з суспільством протягом усієї історії його існування. Виникнення цієї соціальної організації було зумовлене потребами людства у накопиченні та зберіганні знань. З самого початку бібліотека стала мірилом духовності суспільства, і в наступні часи була закладом, цілі діяльності якого відповідали прагненням панівних класів.

Визначаються три джерела формування бібліотекознавчої думки: бібліотечна практика, професійна свідомість, соціальні замовлення.

У розвитку бібліотекознавства можна накреслити декілька етапів:

І – передісторія формування наукової думки: осмислення бібліотечної практики, поява перших праць – 1 тисячоліття до н. е. – ХVІ ст.;

ІІ – оформлення наукових шкіл, професійних спілок, наукових журналів – кінець ХІХ ст.;

ІІІ – утвердження наукового статусу, входження в клас гуманітарних наук – початок – середина ХХ ст.;

ІУ – перетворення у продуктивну силу сфери діяльності, трансформація, зміна предмета і об’єкта – 80-ті роки ХХ ст.

Бібліотекознавство як наука розвивалося на протязі тривалого часу, але інтенсивно – лише на початку ХХ ст. В той час становлення бібліотекознавства і оформлення бібліотечної діяльності у професійну сферу відбувалося майже одночасно.

Перші писані джерела в галузі бібліотекознавства з’явилися ще в стародавні часи у вигляді каталогів бібліотек. Та суто бібліотечні праці з’явилися пізніше у ХVІІ-ХVІІІ ст. й мали описовий, методичний характер.

Існують бібліотекознавчі школи, які визначили напрямки розвитку науки вже в ХХ ст.: англо-американська (бібліотекознавство як практикум), Східна Європа (як суспільна наука), Латинська Америка (наука про обіг документів).

Розвиток українського бібліотекознавства припадає на кінець ХІХ-поч. ХХ ст. і пов’язаний, в основному, з іменами К.І. Рубинського (1860-1930), та Я. Б. Хавкіної (1871-1949). Слід згадати Х. Д. Алчевську (1841-1910), Д. І. Багалея, Є. В. Балабанову, які зробили значний внесок в практичну допомогу діяльності та розвитку бібліотек.

Радянський період бібліотекознавства поділяють на два етапи:

1-ий етап – 1917р. – до кінця 50-х рр.

2-ий етап – 60-80-ті рр.

1-ий етап – збігається функціональний напрям досліджень, до кінця 50-х рр. Радянське бібліотекознавство сформувалося у самостійну наукову дисципліну.

У 60-70-ті рр. проявляється інтерес саме до цих проблем. Радянське бібліотекознавство ( у визначенні Чубарьяна О. С.) – суспільна наука, яка вивчає закономірності розвитку, властивості, характер і структуру бібліотечного процесу як однієї з форм масової соціальної комунікації.

Більш прийнятним є визначення Кузьміна Г. К. (рос. бібліотекознавця), який виходить з того, що бібліотекознавство покликане вивчати усе розмаїття явищ у бібліотечний сфері.

В наш час бібліотекознавство стало наукою вивчає закономірності, форми організації, процеси діяльності в бібліотечному соціальному інституті (БСІ).

Вважається, що наука отримує місце у системі наук у тому разі, коли визначені її предмет і об’єкт,


Интересная статья: Основы написания курсовой работы