Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Українські вчені та публіцисти XVIIIст. на російській службі" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Джерелознавство. Українські вчені та публіцисти XVIIIст. на російській службі

Так само, як І в другій половині XVII ст., у XVIII ст. велика кількість освічених і талановитих людей потрапила в Росію з України, їх, часто проти власної волі, перетягували столиці імперії, що формувалася, — Москва і Петербург. У 1702 р. Московська патріархія призначила митрополитом Ростовським українського письменника, церковного і культурного діяча, Ігумена низки монастирів Дмитрія (у миру — Данила Савича Туптала, уродженця містечка Макарова біля Києва. Роки життя 1651-1709). В історіографію він увійшов під іменем Дмитрія Ростовського. Як митрополит Дмитрій підтримував реформи Петра І, критикував консервативність московського православ'я, а також старообрядництво за їх замкнутість і ворожу налаштованість до європейських впливів і європейської науки. Найбільшим творчим спадком Данила Туптала є чотиритомна збірка житій святих "Чети-Мінеї".

Двома роками раніше (1700) за волею Петра І на посаду митрополита Рязанського і Муромського мимо своєї волі був скерований професор Києво-Могилянської академії Стефан Яворський, автор теологічних і філософських творів "Конкордація святого писання", "Про церкву", "Про святу трійцю" та інших, які, щоправда, згоріли під час московської пожежі 1812 р. Стефан Яворський (у миру — Семен, прізвище дістав від місця народження — Яворова, за 55 км західніше Львова, або ж с. Яворів, що в Турківському районі, або ж с.Явори біля верхів'я р.Стрий у тому ж

районі, або ж с.Яворшці, що на Волині. Хоч, мабуть, слід схилятися до думки про м.Яворів, оскільки відомо, що родинне містечко Яворського належало до Перємиської єпархії. Місто ж Яворів знаходиться на відстані 50 км від Перемишля) неодноразово входив до складу українських делегацій, що були на прийомі у Петра І, і, ймовірно, цар помітив молодого ченця задовго до того, як забрати в Московщину. Стефану 1700 p. виповнилося 42. Перед призначенням на посаду митрополита він звертався до придворного боярина Головіна з проханням не призначати митрополитом. Він писав при цьому про наклепи на нього московського духовенства ,"будто я купил себе архиерейство за 3000 червоных золотых, иные именовали меня еретиком, ляшенком, обливанником". Але хоч чернець Стефан без задоволення змушений був взяти ношу одного з вищих ієрархів московської церкви, він з повною відданістю намагався підпорядкувати діяльність церкви політиці царя, його нововведенням. І не тільки словом. Під час війни Росії з Швецією Яворський збирав кошти, залізо, мідь, олово для лиття гармат, зробив повеління, яким дозволяв кликати до війська людей духовного стану.

Після смерті патріарха всієї Русі Адріана цар Петро призначив митрополита Муромського і Рязанського місцеблюстителем патріаршого трону. З наміром підкорити собі повністю діяльність церкви Петро І вирішив не відновлювати патріархії, а через місцеблюстителя спрямовувати діяльність церкви в Інтересах реформ і держави. С.Яворський спрямовує перебудову освіти, методи навчання, дбає, щоб рівень навчання у Слов'яно-греко-латинській академії відповідав вимогам європейських шкіл. Одночасно дбає про матеріальну забезпеченість навчальних закладів, здійснює нагляд за роботою московської друкарні. Проти нього виступила вся православна ортодоксія,

Похожие работы