Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст." Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст.

Традиція описових творів про окремі намісництва, губернії, регіони, а також повіти існувала впродовж всього XIX ст. і зберігалася у XX ст. їх авторами були державні службовці, офіцери, наукові працівники. Залежно від того, яку мету переслідував той чи інший автор, твір відображав відмінні характеристики губерній. В одних випадках найбільша увага зосереджувалась на природних умовах, географії. Військові автори описували топографію місцевостей, шляхи сполучення, мости, переправи, оборонні рубежі, можливості забезпечення війська у матеріальних засобах, зокрема у продовольстві, розташуванні та ін. Державні чиновники в описових творах звертали більше уваги на міста, стан господарства, торгівлю, шляхи сполучення, засоби зв'язку, культові споруди. Кожного разу подавалися статистичні дані. Після того, коли 1834 р. при Міністерстві внутрішніх справ Росії був створений Статистичний відділ (з 1852 р. — Статистичний комітет), а з 1857 р. — Центральний статистичний комітет, публікація різних статистичних матеріалів набула системного характеру. До середини XIX ст. були видані узагальнюючі по імперії статистичні збірники "Материалы для статистики Российской империи”, "Сборник статистических сведений о России", "Статистические таблицы Российской империи" тощо.

У першому томі "Материалов для статистики..." за 1839 р., наприклад, опубліковано опис Харківської губернії ("Историко-статистическое описание Харьковской губернии 1836 года"), виконаний В. Пассеком. Він також був автором праці "Міста Харківської губернії".

Водночас продовжувалось написання загальних описових творів про окремі губернії. Для їх характеристики дещо детальніше зупинимось на праці "волинського губернського землеміра" Василя Кудравцова "Краткое описание Волынской губернии. Сочинение 1810 года". Праця складається з двох частин: із загальної описової частини, в якій розповідається про Історію землі і губернії, її природу, ріки, озера, ліси, тваринний світ, господарство, торгівлю, ярмарки. Є матеріал про губернський центр Житомир, герб Волинської землі. Другу частину праці становлять схематичні плани всіх 12 повітових міст Житомира, Бердичева, Новоград-Волинського, Овруча, Рівного, Острога, Заславля, Староконстантинова, Кременця, Дубного, Луцька, Ковеля. На планах цифрами від одного до двох-трьох десятків позначені головні міські об'єкти. Так, на плані Острога нанесені Земляний вал, Ворота, монастир кафедральний, кляштор капуцинський, руїни церкви, церква Успения, церкви Воскресіння Христового, Миколи Чудотворця, Великомучениці Варвари, єврейська школа, кам'яні та дерев'яні "обывательные дома", християнське кладовище тощо. З-поміж об'єктів, нанесених на план Луцька, значаться три вежі, академія наук, аптека, лавки, дзвіниця, пивоварня, кузня, єврейське кладовище, мости і перевіз, а також "обывательные дома". Крім планів усіх повітових міст, вміщені карти повітів. Щоправда, на них нанесені не всі поселення, а тільки більші. На карті Острозького повіту — всього 12 населених пунктів: Гуща, Анопіль, Корниця, Кунів, Яловці та ін., на карті Рівненського — Костопіль, Березно, Межирічі, Олександрія, Сарни, Дережня, Клевань тощо. Ця частина


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы