Читать реферат по товароведению: "Ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

• складається таблиця техніко-економічних характеристик товару і визначається відповідна різниця їх числових значень;

• встановлюється вид рівняння, визначаються функціональні значення ціни та параметрів;

• за допомогою визначеного рівняння обчислюється конкретна ціна на товар.

Перевага цього методу полягає в тому, що він дає змогу при розраховуванні ціни змінювати її залежно від зміни кожного параметра, а також впливати на її рівень.

Економіко-аналітичний метод. Детально аналізується ціна виробу щодо різних аспектів і на основі цього аналізу розроблюється та встановлюється кінцева ціна виробу. При цьому використовуються різні показники, що характеризують властивості виробу, попит на нього, кон'юнктуру ринку. Такий аналіз передбачає розподіл показників цін на дві групи: продажна ціна виробу і ціна експлуатації. Під останньою розуміється вартість експлуатаційних витрат при користуванні виробом. Цей показник відіграє дедалі важливішу роль. В умовах розвитку науково-технічного прогресу він стає одним з основних чинників ціноутворення. Споживач приділяє увагу не лише техніко-економічним характеристикам виробу (потужність, продуктивність та режим експлуатації), а й показникам, що характеризують

його надійність, безпеку при користуванні, комфортність, показники економічної експлуатації (дані про витрати палива, електроенергії, сировини, матеріалів, технічне обслуговування, можливість поста-чання або купівлі запасних частин, гарантійний термін ремонту, оп-тимальний термін експлуатації). Що нижча ціна експлуатації, то вища конкурентоспроможність виробу й більше можливостей для збільшення обсягів його реалізації. Так, споживач має вибрати один з двох електроприладів за ціною відповідно 100 і 120 гр. од., ціна ек-сплуатації — відповідно 300 і 220 гр. од. Звичайно споживач купує товар, що має меншу сумарну ціну за рівності інших ціноутворю-ючих чинників. У розглядуваному прикладі перевагу буде віддано товару меншої сумарної вартості, тобто 340 гр. од. (120 + 220). Су-марна вартість іншого виробу становить 400 гр. од. (100 + 300).

Визначаючи кінцеву ціну виробу, при укладенні контракту слід приділити увагу терміну окупності, який здебільшого дорівнює тер-міну експлуатації. У загальному вигляді термін окупності визна-чається за формулою

ся на елементи, з яких складаються матеріальні, трудові та фінансові ресурси; за кожним елементом визначаються темпи зниження або підвищення цін і вплив на них різних чинників (наприклад, підвищення цін на сировину й матеріали, а також витрат на транспорту-вання, підвищення заробітної плати працівників, збільшення від-сотків за користування банківським кредитом). З урахуванням зазна-ченого встановлюються середньозважені ціни й визначається кінцева ціна, що може бути обумовлена в контракті. Цей метод може ефек-тивно застосовуватися також у галузі будівництва об’єктів національної економіки (промислове будівництво) і житла для населення.

Контроль за встановленням цін у контрактах зовнішньоекономіч-ної діяльності, особливо щодо товарів, на які встановлюються обме-ження (наприклад, індикативні ціни), здійснює митниця. Існує кілька методів визначення митної ціни виробу.

Ціна угоди. Ціна визначається за даними рахунка-фактури і

Похожие работы