Читать реферат по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Чинники і наслідки міжнародного руху робочої сили" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

демографічну ситуацію у країнах, в яких досить велика частка старого населення.

Через нижчу ціну іноземної робочої сили зменшуються затрати виробництва у країнах, що її імпортують. Мігранти створюють додатковий попит на товари та послуги і стимулюють зростання виробництва у країнах свого перебування. Ці ж країни мають можливість зекономити на затратах на освіту та професійну підготовку.

Іноземних працівників часто розглядають як буфер на випадок криз і безробіття, адже саме їх насамперед звільняють з роботи. Часто мігрантів не забезпечують пенсіями, на них не поширюється дія соціальних програм.

Мігранти спричиняють соціальну напруженість у країнах свого перебування, оскільки зменшують зайнятість для національних працівників, призводять до зростання злочинності. Уряді країн Європи, зокрема Австрії, Франції, ФРН сформувалися впливові антиімміграційні політичні сили. Свідченням цього є успіх лідера французьких правих Ле Пена у першому турі президентських виборів, що відбулися у травні 2002 р. У другому турі він одержав 18 % голосів виборців, що є досить вагомим показником, враховуючи те, що проти Ле Пе-на виступили всі основні політичні партії країни.

На початку 2000 р. значну кількість місць у парламенті Австрії одержала вороже налаштована проти іммігрантів Партія свободи, очолювана Й. Хайдером. Партія ввійшла до складу уряду. Європейський Союз запровадив щодо Австрії санкції, Ізраїль відкликав свого посла. Подібного прецеденту в історії ЄС до того часу не було. У вересні 2000 р. санкції було скасовано з огляду на поступки Австрії.

Державне регулювання міжнародної міграції населення передбачає такі види контролю:

• паспортно-візовий;

• цензово-майновий;

• освітньо-культурний;

• політичний;

• санітарно-епідеміологічний.

Контролюючі органи держави вивчають вік іммігрантів, їх родинні зв'язки з громадянами країни виїзду, встановлюють квоти для іммігрантів. Нерідко запроваджуються обмеження права власності мігрантів, обмеження та заборони у набутті ними громадянства країни в'їзду.

Працівники шукали роботу на чужині здавна. В історії можна знайти приклади як позитивного, так і негативного ставлення держав світу до залучення робочої сили іноземців. Проте переважало прохолодне ставлення до іноземних працівників. Зокрема, протягом XIX ст. деякі країни заборонили в'їзд іноземних робітників, з кінця XIX ст. окремі країни почали укладати двосторонні угоди з регулювання в'їзду та виїзду працівників. Згодом такі конвенції почали укладати і на багатосторонній основі. Наприклад, питання соціального забезпечення іммігрантів в Італії та Франції були врегульовані угодою, укладеною цими країнами ще в 1904 р. Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія та Ісландія в 1955 р. уклали угоду про рівноправність громадян цих держав з усіх питань наймання на роботу і соціального забезпечення. Одне з основних положень Римського договору про утворення "Спільного ринку" стосувалося вільного переміщення

Похожие работы