- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
тому, щоб надати виконавцям інформацію про поставлені кінцеві цілі і про ті задачі, які вони повинні за відповідний час виконати. Ціль доручення - роздати підрозділам чи робочим групам доцільні та ефективні вказівки чи інструкції таким чином, щоб вони дали можливість працювати самостійно та ініціативно для досягнення цілей. Можливі незрозумілі моменти в дорученнях повинні уточнюватися зразу ж, краще всього зразу в момент одержання.
Дорученням на виконавця покладає обов’язок та відповідальність за виконання завдання і одержання результатів. Необхідно переконатися в дійсності його повноважень для виконання даного завдання ефективно і відповідно з графіком роботи. Нечітко надані доручення є причиною допущених помилок і неефективної діяльності.
Доручення - це основний канал інформації між начальником та підлеглими. Доручення можне бути дона як в усній, так і в письмовій формах. Самою ефективною формою є поєднання усного та письмового доручення. Доручення повинно бути сформульовано чітко, але не звучати як наказ. В ефективному дорученні має бути присутній внутрішній поділ, воно повинно бути послідовне і орієнтуватися на досягнення кінцевих цілей. В ньому визначені цілі, які необхідно досягнути, і способи їх досягнення. Під послідовністю розуміють чіткість і акцент на самостійне мислення. Внутрішній поділ передбачає виділення в доручені декількох частин, які містять в собі важливі ключові моменти. Ефективне доручення відповідає на наступні основні питання: що, хто, коли, з якою метою; визначає зміст доручення, виконавця, місце, час, спосіб виконання, обгрунтування і перш за все кінцеві цілі, по яких в підсумку роблять висновок про успішність виконання доручення.
Відсталий у своєму розвитку керівник, який не має мотивації, не може внести потрібний внесок у роботу трудового колективу. Ефективному керівнику потрібно взяти на себе основну відповідальність за свій розвиток як особи і як керівника. Звичайно, у свою чергу, трудовий колектив повинен надати підтримку даному керівнику, його прагненню до розвитку.
Мотивація - ідея самоуправління
Важливим аспектом складного механізму мотивації є ідея самоуправління.
Практика сьогоднішнього дня свідчить про те, що менеджери надають перевагу впливу не на самого працівника як такого. Вони прагнуть враховувати його реальні цілі, життєві цінності і установки, очікування і надії і через них впливати на поведінку працівника.
Людина, яка поділяє цілі і цінності своєї фірми, спроможна самостійно встановлювати для себе задачі, знаходити шляхи їх вирішення і сама контролювати себе. Керуючись своєю мотивацією, без зовнішнього спонукання, вона досягає великих результатів праці. Але це можливо лише в тому випадку, якщо задоволені первинні потреби працівника, висока культура виробництва і створені необхідні умови для такого самоуправління. А людина, мотивація якої основана на задоволенні вищих потреб, більше схильна до самоуправління (самовдосконалення, самоутвердження, самоактуалізації).
Самомотивація керівника
Самомотивація (з анг. self motivation) - «мотивація себе». Самомотивація - це вміння тривалий час обходитися без зовнішніх стимулів і контрою в різних ситуаціях, які з вами трапляються, зокрема на роботі;
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Примеры использования принципов менеджера в работе менеджера по персоналу |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Планування та організація роботи менеджера |
Предмет/Тип: Менеджмент (Курсовая работа (т)) |
Тема: Критерії якості праці менеджера та ефективності управління |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Критерії якості праці менеджера та ефективності управління |
Предмет/Тип: Менеджмент (Реферат) |
Тема: Аналіз та оцінка розвитку ділової кар єри менеджера |
Предмет/Тип: Менеджмент (Курсовая работа (т)) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы