Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Міжнародні торговельні спори і місце економічної дипломатії у їх врегулюванні" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Світової організації торгівлі (СОТ). Крім того, необхідно привернути увагу щодо потенційних можливостей використання інструментарію економічної дипломатії в системі організаційного та інституційного забезпечення врегулювання торгівельних протиріч.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання врегулювання та вирішення торговельних протиріч та спорів у міжнародній торгівлі в умовах конкурентної політики розглядаються такими авторами як Т. М. Циганкова, Л. П. Петрашко, Т. В. Кальченко [1, с. 439-445], Ю. Г. Козак [2, с. 370-377], І. І. Лукашук [3, с. 260-280], А. С. Смбатян [4]. Разом з тим, дана проблематика залишається поза увагою дослідників сфер впливу сучасної економічної дипломатії і її ролі у попередженні, врегулюванні та вирішенні конфліктних ситуацій між партнерами зовнішньоторговельних відносин.

Основні результати дослідження. Об’єктивно в умовах конкуренції в боротьбі за доступ до природних ресурсів, за можливість бути суб’єктами транзиту ресурсів і товарів, за ринки збуту продукції і надання послуг міжнародні торговельні відносини супроводжує конфлікт інтересів, які виникають між суб’єктами експортно-імпортних операцій. Досягнення мети ефективного збуту продукції супроводжується діями щодо втримання вже освоєних ринків і завоювання нових. Особливо гостро ці процеси проявляються у міжнародній торгівлі, де зливаються в одне інтереси виробників продукції, торгуючих суб’єктів і національні економічні інтереси країни-експортера. Тут концентруються конкурентні переваги відповідних груп товарів за багатьма характеристиками (якісні і споживчі властивості, технічний рівень, безпека для споживання, цінові параметри). При попаданні на ринок подібних однотипних товарів з різних країн неминуче виникають конфлікти інтересів, які виступають у формах торговельних суперечок та спорів. Початково жодна з країн не ставить собі за мету створювати конфліктні ситуації та вступати в спори із партнерами. Проте, коли виникають протиріччя, їх необхідно врегульовувати. Забезпечується це завдяки прийнятим і діючим міжнародним принципам і нормам, які регулюють міжнародну торгівлю. В інших випадках може виникати спокуса вирішити суперечку силовими методами.

Порядок вирішення торговельних суперечок і протиріч залежить від рівня їх виникнення, серед яких наступні:

торговельні суперечки між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності-фізичними особами;

торговельні суперечки між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності-юридичними особами;

торговельні суперечки між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності-фізичними і юридичними особами;

торговельні суперечки і протиріччя у сфері зовнішньоекономічної діяльності між державами. У перших трьох випадках вирішення торговельних суперечок може і повинно здійснюватись на рівні суб’єктів комерційної діяльності в національних судових інстанціях або в обумовлених у договорах міжнародних судових органах.

При міждержавному характері торговельних суперечок і протиріч вступає в силу система регулювання міжнародної торгівлі, передбачена насамперед нормами і правилами СОТ, діяльність якої започаткована з 1995 р. Це, разом з тим, не виключає розгляду претензій і позовів до тих чи інших країн з питань міжнародного економічного співробітництва у