(Назад)
(Cкачать работу)та контроль за станом судна і його елементів;
- створення кодифікованого акта, який регулюватиме питання відповідності судна технічним вимогам;
- посилення відповідальності судновласників (фрахтувальників) за невідповідність технічним вимогам судна та тари;
- посилення відповідальності членів екіпажу у разі порушення норм міжнародного і національного законодавства, правил навігації, внутрішніх документів тощо;
- створення єдиного міжнародного документа, у якому визначалась би відповідальність за правопорушення незалежно від прапора судна, оскільки відповідальність за такі порушення в різних країнах відрізняється. Якщо є загальні міжнародні вимоги до суден та членів екіпажу, то чому би не створити і єдиний документ, у якому зазначити би відповідальність за правопорушення в міжнародному судноплавстві. Висновки Необхідною формою реалізації морської правосуб’єктності України і передумовою забезпечення ефективного режиму охорони морського середовища є необхідність приєднання до Міжнародної конвенції про відповідальність і компенсацію шкоди у зв’язку з перевезенням морем небезпечних і шкідливих речовин 1996 р. та Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення бункерним паливом 2001 р.
Нормативно-правова база щодо морського транспортування є достатньо врегульованою, але існують певні питання, які, на нашу думку, необхідно доопрацювати. Таким чином, комплексні заходи з уникнення недоліків у процесі перевезення небезпечних вантажів допоможуть полегшити та мінімізувати негативні наслідки у процесі перевезення таких вантажів. Необхідно створити належні умови для перевезення та зменшити безвідповідальне відношення до небезпечної роботи моряків, адже людське життя завжди на першому місці.
Одним із важливих питань є виконання норм безпеки на морському транспорті, що наразі потребує гармонізації положень національного законодавства з положеннями європейських актів із питань контролю державою порту та відповідності вимогам держави прапора, а також імплементації конвенцій Міжнародної морської організації. На сьогодні в Україні потрібно гармонізувати міжнародні кодекси (Міжнародний кодекс перевезення небезпечних вантажів та Міжнародний кодекс перевезення навалочних вантажів) у переліку національних документів, що регламентують безпечне перевезення вантажів морем. Література 1. Международный кодекс морской перевозки опасных грузов, введен Ассамблеей Международной морской организации 27 сентября 1965 р.
2. Международная конвенция по охране человеческой жизни на море : Международный документ от 1 ноября 1974 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/995_251.
3. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти : Міжнародний документ від 7 липня 1978 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_053.
4. Характеристика опасных грузов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://labadr.com.ua/Sprav/sprav3/.
5. Паспорт безпеки хімічної продукції SDS/MSDS [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://msds-ukraine.com/ ua/detalno/shcho-take-pasport-bezpeki-khimichnoji-produktsiji- sds-msds.html.
6. Про перевезення небезпечних вантажів : Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1644-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы