Читать статья по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Клінічно-параклінічна ефективність базисної терапії тяжкої бронхіальної астми в дітей залежно від типу ацетилювання" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

трапляється серед пацієнтів ІІ клінічної групи. Незважаючи на прийом профілактичної терапії, досягнення контролю в дітей із тяжкою БА є доволі проблемним та додатково свідчить про існування окремого фенотипу хвороби, який передбачає проведення комплексних заходів із метою досягнення та втримання контролю. Це, зокрема, підбір оптимальної дози базисних препаратів, санітарно-освітні заходи з батьками та пацієнтами, спрямовані на підвищення прихильності до тривалої протизапальної терапії.

Під час первинного обстеження проведена оцінка призначення базисних препаратів та, за потребою, здійснена корекція доз протизапальних препаратів. Із батьками та дітьми проведені додаткові бесіди щодо безпечності інгаляційних глюкокортикостероїдів, правил та методів доставки препаратів у дихальні шляхи за тематикою „Астма-школи».

Результати анкетування за АСТ-тестом через три місяці на тлі прийому адекватних тяжкості доз профілактичних препаратів наведені на рис. 2. Згідно повторного клінічно-анамнестичного аналізу рівня контролю, спостерігається вірогідне зменшення кількості пацієнтів із неконтрольованою БА в І клінічній групі з 52,0±9,4% до 24,0±7,6%, Рф0,05). Атрибутивний ризик наявності ІБС вище 15% у дітей із повільним типом ацетилювання порівняно з пацієнтами ІІ клінічної групи становив 16,3%, ВР - 1,5 (95% ДІ 0,8-2,6) при співвідношенні шансів - 2,0 (95% ДІ 0,6-5,9). Натомість,частота наявності ІБД вище за 15% траплялася більше серед дітей із фенотипом тяжкої БА та швидкими ацетиляторними процесами: АР визначався на рівні 25,6%, ВР - 1,9 (95% ДІ 1,2-3,2), співвідношення шансів - 3,0 (95% ДІ 0,9-9,3).

Результати повторного спірографічного дослідження, що проведене через три місяці на тлі оптимального для тяжкого фенотипу БА профілактичного лікування наведені на рис. 4. Таким чином, і при повторному обстеженні показники ГСДШ у дітей І клінічної групи залишалися вищими порівняно з пацієнтами, що хворіють на тяжку бронхіальну астму та мають швидкі ацетиляторні компоненти, проте відмінності не набули вірогідних значень. Простежувалася тенденція до повторного високого показника лабільності бронхів у дітей з повільним типом ацетилювання за рахунок ІБС та у пацієнтів ІІ клінічної групи - за рахунок ІБД. АР наявності ІБС вище 15% у дітей із повільним типом ацетилювання на тлі адекватного базисного лікування становив 7,0%, ВР - 1,3 (95% ДІ 0,7-2,3) при співвідношенні шансів - 1,4 (95% ДІ 0,4-4,7). АР ІБД>15% серед дітей із фенотипом тяжкої БА та швидкими ацетиляторними процесами дорівнював 8,6%, ВР - 1,4 (95% ДІ 0,8-2,4), співвідношення шансів - 1,6 (95% ДІ 0,4-5,7).

профілактичний бронхіальний астма лабільність Висновки За результатами клінічно-анамнестичного обстеження, адекватний обсяг протизапальної терапії впродовж трьох місяців дозволяє вдвічі зменшити частоту неконтрольованої форми фенотипу тяжкої бронхіальної астми: з 52,0% до 24,0% у пацієнтів із повільним типом ацетилювання та з 21,4% до 10,7% серед дітей зі швидкими ацетиляторними процесами. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів за показником лабільності бронхів у групах спостереження через три місяці актуального базисного лікування істотно не змінилася. На формування показника лабільності бронхів у дітей із повільним типом ацетилювання більше впливав індекс бронхоспазму, натомість, у пацієнтів ІІ клінічної групи - індекс дилятації


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы