Читать статья по литературе: "Проблема духовного стоїцизму в новелі Леоніда Мосендза "Роксоляна"" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Проблема духовного стоїцизму в новелі Леоніда Мосендза «Роксоляна» Лаврусенко М.І.

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка Анотація У статті проаналізовано новелу Л. Мосендза «Роксоляна», з’ясовано суголосність авторської позиції у змалюванні історії України з представниками празької школи. Досліджено функції обрамлення твору в розкритті ідеї. Через призму сприйняття оповідача охарактеризовано персонажів твору. Прокоментовано специфіку авторського підходу до змалювання комплексу Роксолани. Визначено, що провідний мотив новели митця, - утвердити ідею дієвого патріотизму. Вказано на перспективність вивчення малої прози Леоніда Мосендза, бо вона сприяє формуванню в українському суспільстві типу сильної національно орієнтованої особистості.

Ключові слова: Леонід Мосендз, празька школа, новела, обрамлення, оповідач, комплекс Роксолани, духовний стоїцизм.

духовний стоїцизм мосендзе роксоляна Постановка проблеми Серед багатьох діаспорних українських митців, чию творчість літературознавча наука пов’язує з феноменом празької школи, особливе місце посідає Л. Мосендз - автор есе «Штайн - ідея і характер», збірки «Зодіак», поем «Вічний корабель», «Канітферштан», «Волинський рік», збірок новел і оповідань «Людина покірна», «Відплата», повісті «Засів», роману «Останній пророк».

Доробок автора крок за кроком осмислює еміграційна й материкова літературознавча наука. Поетичні й прозові твори стали об’єктом вивчення Д. Донцова [2], Л. Нигрицького [10], І. Набитовича [8], М. Неврлого [9], О. Грицая [1], Б. Кравціва [4], Ю. Мариненка [5], Т. Мейзерської [6], І. Руснак [13], В. Просалової [11;12], В. Шкляра [14] та ін. Розвідки вчених-філологів окреслили проблемну заданість творчості автора, зосередили увагу на стильових домінантах його лірики та епосу. Проте мистецький доробок цього письменника все-таки залишається мало відомий українському читачеві. Про Л. Мосендза учень середньої школи дізнається, коли вивчає в 11 класі художню спадщину «пражан», однак програма не передбачає текстуального знайомства з поетичними чи то прозовими текстами автора. А їхнє вивчення, на нашу думку, вкрай необхідне для сучасного українця, який відстоює право своєї батьківщини на державу, бо творчість митця-емігранта виховує, формує у своєму читачеві духовний стоїцизм, вміння відстоювати свою національну позицію у межових життєвих ситуаціях. Аналіз останніх досліджень і публікацій У передмові до першого видання збірки автора «Людина покірна» 1937 року редактор Л. Нигрицький зазначив, що «високо розвинений мистецький такт, шляхетність вислову та повне опанування форми ставлять Л. Мосендза на чільному місці в рядах сучасних українських письменників» [10]. Один із перших критиків творів автора Д. Донцов зауважував, що «це міцний протест нової людини проти драглистих душ, проти так званої «культури вівце-людей», що дає себе так легко нищити всякому брутальному чоботові. Є щось із дивного і давнього чару мудрості наших «прадідів великих» у чині, у філософії і в сентенціях нових людей Мосендза» [2]. В. Шкляр у рецензії на збірку «Людина покірна» Л. Мосендза стверджує, що новелах автора «ми бачимо ворога таким, яким він був, і ця правда настільки сувора й одверта, що й сьогодні насторожить, а то й налякає не одного

Похожие работы