Читать статья по культурологии: "Роль українських екслібристів у формуванні конкурентноспроможності українського графічного мистецтва на міжнародній арені" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РОЛЬ УКРАЇНСЬКИХ ЕКСЛІБРИСТІВ У ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ Тупік В.О.

Київський університет імені Бориса Грінченка В статті розглядається використання можливостей мистецтва друкованої графіки, а саме графіки малих форм, що є важливим для знайомства з творчістю українських майстрів на міжнародній арені. Сучасна Україна має велику кількість художників, що представляють різні осередки країни, серед яких можна виділити такі школи: київська, львівська, одеська, харківська, що мають високий рівень плодовитості. Серед них є представники, майстерність яких полягає у володінні офорту, меццо-тинто, акватінти, м’якого лаку, сухої голки, що презентують Україну на міжнародних виставках та конкурсах. Зважаючи на те, що творчий потенціал майстрів має досить високий рівень та їх велике творче надбання, рівень наукового вивчення з даного питання ще потребує свого більш повного висвітлення. Основною метою даної статті є визначення тих імен митців, що пишуть нову історію українського екслібриса за межами країни, і є конкурентоспроможними серед світових майстрів. Дається огляд основних заходів, на яких художники вже встигли зарекомендувати себе та отримати престижні нагороди в галузі мистецтва малих графічних форм.

Ключові слова: екслібрис, книжковий знак, графіка малих форм, колекціонування, екслібристика, офорт.

Постановка проблеми. Поряд з іншими країнами світу, Україна також займає своє місце у галузі мистецтва малих графічних форм. Починаючи з кінця ХХ ст., український книжковий знак отримує нове життя, український екслібрис стає частиною багатьох колекцій зарубіжних шанувальників книжкового знаку. В цей час з’являються серед українських художників імена майстрів, що починають активно популяризувати екслібрис як на території України так і по всьому світу, беручи участь у міжнародних виставках, отримуючи відзнаки у конкурсах. Майстерність українських авторів не поступається художникам з інших країн, а й гідно презентує українське графічне мистецтво. Проблематика полягає у спробі визначити внесок у популяризацію екслібриса українськими майстрами та позначити їх досягнення на міжнародній арені.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних науковців, які розглядали тему книжкового знаку, варто відзначити О. Лагутенко, В. Михальчука [2, 3], Ю. Бєлічко, Ю. Романенкову [4, 5, 6], Т. Сафонову, колекціонерів Я. Бердичевського та С. Бродовича. Також слід зазначити і П. Нестеренка [1], його публікації та фундаментальну працю «Історія українського екслібриса». Завдяки своєму новому етапу розвитку, який припав на початок 1990-х рр. у цій сфері є ще багато невисвітлених плям, що потребують свого дослідження. Більшість публікацій має на меті ознайомити з книжковим знаком середини ХХ ст. в той час як творчість самих авторів досліджується не так часто, висвітлюється окремими дослідниками в періодичних виданнях. Зарубіжні публікації більш широко висвітлюють екслібрис, але переважно в науково-популярному жанрі в періодичних виданнях. Також популяризаторами даного виду графіки є меценати, екслібрис-клуби, які присутні в багатьох країнах, а також конгреси, які дають цьому виду мистецтва продовжувати свою історію.

Виділення