Читать статья по английскому: "Увиразнення ідеї державотворення в семантиці фразеологічних одиниць службових листів Михайла Грушевського" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

УВИРАЗНЕННЯ ІДЕЇ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В СЕМАНТИЦІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ СЛУЖБОВИХ ЛИСТІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГОСушко О.І., Довгоспинний Я.В.

Донбаський державний педагогічний університет У пропонованій праці порушено актуальну в новітній лінгвістиці проблему вивчення засобів увиразнення ідеї державотворення за допомогою фразеологічної семантики. На матеріалі текстів службових листів Михайла Грушевського схарактеризовано окремі погляди на державотворчі аспекти в першій половині ХХ століття, зокрема розглядаються концептуальні кластери влада, дипломатія та моральність як важливі чинники змалювання концепту держава.

Ключові слова: картина світу, концепт, концептуальний кластер, фразеологічна одиниця, фразеологічна семантика, службовий лист.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Кожна національна мова, послуговуючись специфічними інструментами концептоутворення, формує власну самобутню картину світу, яка по суті становить основу національної культури. У цьому сенсі концептуальний аналіз передбачає охоплення всього комплексу культурно-психологічних, побутово-етнографічних, соціально-економічних та суспільно-політичних факторів, якими визначається концептуалізація світу. Тому цілком закономірним є те, що в центрі лінгвістичних досліджень є, зокрема, процес набуття й переосмислення людиною інформації про навколишній світ, який сприймається всіма членами суспільства через власну свідомість, та передачі результатів світосприйняття з покоління в покоління засобами мови.

Когнітивна семантика дозволяє відтворювати певні аспекти картини світу за допомогою як лексичних, так і фразеологічних одиниць. Особливий інтерас, на наш погляд, викликає семантика фразеологічних одиниць, оскільки в ній доволі специфічно кодуються процеси мислення як окремої людини, так і народу нації в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Взаємозв’язок мови та соціальної дійсності перебуває в полі уваги дослідників, зокрема А.М. Баранова, А.Д. Бєлової, Ю.Л. Мосенкіса, О.І. Сушко, Г.М. Яворської, оскільки спостерігається стрімкий розвиток та інтеграція окремих гуманітарних і суспільних наук.

Дослідження вчених показують, що мова відображає світ у всій його багатогранності. Людина та дійсність взаємодіють у мові в різних аспектах, одним з яких є відтворення картини соціального світу як складника цілісної картини світу засобами мови. У цьому сенсі одним із головних завдань учених-лінгвістів є реконструкція цілісної картини світу за даними мови, що й передбачає, на думку А.Д. Бєлової, «виявлення принципів будови й структури мовних та концептуальних картин світу» [2, с. 28].

Зусилля окремих лінгвістів (І.О. Голубовська, О.А. Давиденко, О.С. Кубрякова, І.О. Стернін) спрямовані на вивчення мовної картини світу на основі комплексного (лінгвістичного, культурологічного, семіотичного) аналізу лінгвоспецифічних концептів мови в міжкультурній перспективі.

Особливої значущості у зв’язку з цим набувають дослідження концептів як своєрідних чинників національно-світоглядної самоідентифікації особистості зокрема й народу в цілому.

У мовознавчих студіях зосереджується увага на вивченні засобів представлення в мові різних видів знань, а

Похожие работы