Читать практическое задание по истории: "Передумови голодомору" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

ПЕРЕДУМОВИ ГОЛОДОМОРУ 1. Хлібозаготівлі з урожаїв 1930 і 1931 рр Розподіл доходів у колгоспах 20-х рр. найчастіше відбувався по їдцях або за кількістю виходів на роботу. Суцільна колективізація повинна була внести в це питання істотні корективи. У ході дискусії, що розгорнулася влітку 1930 р. в Аграрному інституті Комуністичної академії, представник України С. Ужанський заявив, що вирішальним випробуванням для колгоспної системи стане осінь, коли відбудеться “дільба продуктів” .

Випереджаючи події, Колгоспцентр СРСР у директиві від 6 червня 1930 р. “Про оцінку і облік праці в колгоспах” висловився за впровадження нової економічної категорії під назвою “трудодень” . Однак тоді ця ідея не знайшла поширення.

У січні 1931 р. в Москві відбулася Всесоюзна нарада з організації праці в колгоспах. Вона порекомендувала правлінням колгоспів установлювати відрядну оцінку кожної одиниці роботи в трудоднях. Рекомендації наради лягли в основу постанови VI з’їзду рад СРСР “Про колгоспне будівництво” (березень 1931 р.). З’їзд оголосив трудодень єдиною мірою кількісних і якісних результатів роботи у громадському господарстві й зобов’язав керівників колгоспів забезпечити повсюдне запровадження відрядності. Розподіл продуктів, підкреслювалося в резолюції з’їзду, мав здійснюватися за принципом “хто більше і краще працює, той більше одержує, хто не працює, той нічого не одержує” .

Вимальовувалася досить логічна система оплати праці, але в реальних умовах вона не спрацьовувала. Перш за все, виявилася тенденція до нарощування управлінських структур і відповідно - витрат на їх утримання за рахунок доходу від громадського гос-подарства. Вивчаючи стан організації праці в колгоспах, Наркомзем УСРР зробив такий узагальнюючий висновок: “Часто при високих нормах виробітку на польових роботах та неправильних розцінках ті, хто працював у полі, виробляли набагато менше трудоднів, ніж обслуговуючий персонал”.

По-друге, незважаючи на оптимістичні дані про запровадження відрядної оплати праці, які фігурують у статистичних довідниках, у більшості колгоспів панували знеосібка і зрівнялівка. ДПУ УСРР вивчило діяльність 200 колгоспів за 1931-й рік. Виявилося, що у 48% колгоспів відрядна оплата праці зовсім не застосовувалася.

По-третє, і це найголовніше: половина колективних господарств України, за свідченням С. Косіора, у 1931 р. не видала на трудодні абсолютно нічого . Отже, у половини артілей колгоспники працювали весь сільськогосподарський рік безплатно, здобуваючи собі і своїй сім’ї жалюгідні засоби існування тільки з невеликих присадибних ділянок. На цих ділянках можна було посадити тільки картоплю і городину. У сільській місцевості основний продукт харчування - хліб ставав величезним дефіцитом. Як це зрозуміло, дефіцит хліба був викликаний державними заготівлями.

На папері все виглядало гарно. У роз’ясненні за підписами Я. Яковлєва і Т. Юркіна щодо запровадження в життя Примірного статуту сільськогосподарської артілі визначалися норми здавання (у формі продажу за зовсім низькими цінами) заготівельним органам зернової продукції. У зерновиробних регіонах, у тому числі в Україні, треба було здавати від чверті до третини валового збору, виходячи з розрахунку середнього врожаю, а в зерноспоживаючих регіонах - не


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы