Читать статья по журналистике: "Редакторські новації в книзі для початкової освіти" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Редакторські новації в книзі для початкової освіти Слюсаренко М.І. Анотація Підручник для початкової освіти у процесі еволюції накопичив важливі дані про розвиток вітчизняного наукового редагування. Перше видання (львівський буквар Іван Федорова) містить елементи апарату книги, має чітку структуру, систему виділень і складні способи верстки. У виданнях пізніших років появилися виправлення і пояснення слів на полях, забілювання, а також заклеювання помилкових текстів. Укладачі доповнювали навчальну книгу актуальними передмовами, поширюючи грамоту, будили громадську активність.

Ключові слова: підручник, навчальна книга, редагування, ефективна, освіта, громадянська позиція.

навчальний книготворення видавничий редакторський Постановка проблеми. Навчальне видання покликане служити «навчанню, вивченню і викладанню навчальних дисциплін» [16, с. 429]. Одним із його підвидів є Буквар. Появі Букваря і Читанки на теренах вітчизняної освіти передували кириличні Часослов та Псалтир; у науковому обігу ці видання асоціюються із першою книгою для початкової освіти.

Навчальне видання для наймолодших у процесі еволюції накопичило різноманітні дані і стало своєрідним документом епохи. На підставі цієї «вічної, але постійно оновлюваної книги» [3] можна судити про поступ суспільства в різних сферах: освіта, писемність, виховання, культура, мистецтво, книгодрукування. Підручник для початкової освіти містить відомості з історії становлення вітчизняного редагування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Навчальна книга для початкової освіти ілюструє роль держави в освітньому процесі. Показовим у цьому сенсі став Буквар для закарпатців, землі яких з другої половини ХІХ ст. і до початку ХХ ст. переходили зі складу Австро-Угорщини до Чехословаччини та врешті СРСР. Навчальна книга угорського і чеського урядів засобами художнього та релігійного слова прищеплювала дітям християнські морально-етичні чесноти, готувала покоління патріотів та дбайливих господарів. Тим часом радянська влада дбала про риси громадянина «країни рад», члена партії, переможця соціалістичних змагань, атеїста. По- революційні букварі рясніють матеріалами політичного та антирелігійного змісту: комуна, конституція, комунізм [12, с. 175], «Мамо, зніми ікони. Не треба нам ікон» [12, с. 209]. З підручників для наймолодших українців зникають «установки на неухильне опанування дітьми рідної мови, виховання любові до рідного слова, краю» [20, с. 9]. Микола Куліш, готуючи у 1926 році російськомовний Буквар для українських шкіл, іронізував над прикладами для читання в тодішніх виданнях: «у сома вуса», «сумка суха», а особливо - «баби сушать шуби». У листі до Корнєє- вої-Маслової відомий драматург писав: «Так ось, я з Арнаутовим також складаємо буквар. Ще бабів з шубами немає, але я впевнений, що вони в дещо зміненому і, так мовити, в революційному вигляді у нас з’являться. Будуть ніби - червоні баби сушать чорні шуби і білі шуби» [10, с. 629].

Український радянський Буквар засвідчив процес планомірного придушення національної державницької свідомості учнівства, просування від абсурдної спроби «поєднати важелі національної психології з важелями зовсім не сумісної з нею новостверджуваної ідеології» [3] до