Читать реферат по истории экономики, экономических учений: "1.“Теорія ощадливості” Н.Сеніора. 2.Наукові новаторства М.Туган-Барановського та їх вплив на світову економічну науку. 3. Інституціоналізм як ідейно-т" Страница 8

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Він не був противником капі­талізму, заперечував революційні перетворення і виступав лише за здійснення більш-менш радикальних реформ.

Критика капіталізму Вебленом стала своєрідним фундаментом інституціональної теорії. Вона не була результатом, висновками до­сліджень, а обмежувалась лише вихідними, оцінними судженнями, що визначали підхід до розробки тих чи інших проблем. Веблену властивий соціальний підхід до аналізу економічних процесів. Він розглядає суспільство як цілісну систему, аналізує поведінку соці­альних груп людей, зумовлену соціальними мотивами, «соціальною психологією».

Веблен виступає як прихильник еволюціоналізму, що його він, однак, поєднує із соціал-дарвінізмом, поширюючи поняття природ­ного добору, боротьби за існування на сферу суспільного життя («Теорія бездіяльного класу»). Соціал-дарвінізм Веблена характери­зується певною своєрідністю: закономірності суспільного розвитку в нього психологічні, інституціональні, і саме вони, на його думку, підлягають дії біологічних законів.

Інституціоналістське пояснення дає Веблен також економічним кризам. Промисловий процес сам собою не породжує криз. Першо­причину таких треба шукати у «психології бізнесу», яка охоплює рух цін, а згодом промисловий процес і споживання.

Якщо джерело всіх суперечностей, усіх недоліків капіталізму пе­ребуває у сфері бізнесу, то і позбутись таких негараздів можна, зві­льнивши індустрію від поневолення її бізнесом. Веблен виступає за реформування капіталізму, рекомендуючи замінити бізнесменів промислово-технічною інтелігенцією. Індустрією має керувати не бізнес, а інженери чи технологи. Вони, стверджував Веблен, ство­рюватимуть генеральний штаб індустріальної системи, котрий візь­ме під контроль усе суспільство.

Панування техноструктури забезпечить ефективний і раціональ­ний розподіл ресурсів, ефективне функціонування економіки, спря­мованої на задоволення людських потреб. За цих умов виникнуть нові інститути, нові інстинкти. Веблен став основоположником індустріально-технологічної концепції, яка набрала розвитку у пра­цях неоінституціоналістів.

Список використаної літератури

    Історія економічних учень./ ред. Л.Я. Корнійчук. - К., 1999 .История экономических учений. - ч.1. / ред. В.А.Жамин. - М., 1989.История экономических учений. - ч.2./ ред. А.Г.Худокормов.- М., 1994.Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли: От пророков до профессоров. - М., 1996.Мешко І.Н. Історія економічних учень. - К., 1994.Несторенко О.П. Історія економічних вчень. - К., 2000.