- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Гарантії і компенсації є важливим елементом системи соціального захисту як громадян загалом, так і працівників поліції. Як правило, під гарантіями і компенсаціями у трудовому праві розуміють права працівників, надані їм для забезпечення належного виконання покладених на них службових обов’язків. Трудове законодавство України передбачає систему гарантій і компенсацій, завдяки яким забезпечується реалізація особою своїх прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України. Гарантії і компенсацій як правові засоби спрямовані на захист громадян, на реалізацію ними трудових, соціальних, особистих та інших прав. Різновидом компенсацій є фінансові відшкодування працівникам поліції понесених ними добових витрат під час службового відрядження.
На думку О.Є. Соніна, законодавство про працю встановлює чотири основних види виплат роботодавців на користь працівників - заробітну плату, гарантійні виплати, компенсації, а також виплати, які здійснюються в порядку відповідальності, яким відповідають інститути оплати праці, компенсацій, гарантійних виплат і трудової юридичної відповідальності. Розмежування суміжних правових явищ варто проводити за критерієм призначення виплат: компенсації покликані відшкодовувати витрати, гарантійні виплати мають на меті збереження досягнутого рівня доходів працівників, заробітна плата є винагородою за працю, а виплати в порядку відповідальності роботодавців - це додаткове обтяження, що покладене на роботодавців за допущені ними порушення.
Як зазначається в літературі, законодавством України не передбачено легальної дефініції компенсацій. Більше того, як у науці, так і в законодавстві використовуються два терміни для позначення одного явища: «компенсації» і «компенсаційні виплати». Так, у главі VIII Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) вживається термін «компенсації», водночас в інших галузевих нормативно-правових актах, зокрема, актах фінансового права України, вживається термін «компенсаційні виплати».
Термін «компенсація» у сфері соціально-трудових відносин варто розглядати як певну виплату, винагороду, заохочення, благо, яку надає роботодавець (керівник) найманому працівникові за використання його робочої сили, а також як процес надання роботодавцем (керівником) певних виплат, винагород, благ, заохочень найманому працівникові.
Наявні у трудовому праві України компенсації умовно поділяються на дві групи:
1. Компенсації, передбачені за направлення на роботу поза межами населеного пункту, в якому знаходиться підприємство (де працює працівник).
2. Компенсації, що виплачуються за роботу в межах населеного пункту, в якому знаходиться підприємство.
До першої групи варто віднести такі компенсації:
- за переведення на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП), які включають такі різновиди: вартість проїзду працівника і членів його сім’ї, витрати з перевезення майна, добові за час перебування в дорозі, одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім’ї, який переїжджає, заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі;
- за роз’їзний (пересувний) характер робіт. Роз’їзний характер роботи передбачає виконання робіт,
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Службове підроблення |
Предмет/Тип: Основы права (Реферат) |
Тема: Службове листування |
Предмет/Тип: Этика, эстетика (Реферат) |
Тема: Службове підроблення. Службова недбалість |
Предмет/Тип: Основы права (Реферат) |
Тема: Службове підроблення Службова недбалість |
Предмет/Тип: Авиация и космонавтика (Реферат) |
Тема: Адаптація організму спотрсмена до добових біоритмів та природно-географічних чинників |
Предмет/Тип: Медицина, физкультура, здравоохранение (Диплом) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы