Читать курсовая по географии, экономической географии: "Історія агрометеорології" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Приклад та ініціатива О. В. Колосовського, підтримані Географічним товариством, стали поштовхом для організації інших місцевих мереж громадського характеру. Так, у 1892 р. професором Київського університету Броуновим була організована Придніпровська сільськогосподарська метеорологічна мережа, яка охоплювала 11 губерній, розташованих у стожищі Дніпра, проводив метеорологічні спостереження а також збір відомостей про стан посівів і врожаю. В галузі наукових досліджень вона здійснювала вивчення деяких явищ в атмосфері, що мали великий науковий практичний інтерес.

Придніпровська метеорологічна мережа налічувала понад 60 пунктів у своєму районі і 150 пунктів у прилеглих губерніях. А часом до неї увійшла перша в Україні дощомірна мережа організована Г. Я. Близніним у 1884 р.

В кінці XIX ст., розроботка проблем сільськогосподарської метеорології в Україні значно випередила вирішення схожих завдань в інших країнах, а фундаторами сільськогосподарської (агро -) метеорології у світовій науці з повним правом можна визнати видатних українських учених О.В.Клосовського й П. І. Броунова.

Наприклад, О.К. Величко заснував метеорологічну станцію в м. Лубни та винайшов геліограф - прилад, що реєструє тривалість сонячного сяйва. Це прилад донині успішно використовується на метеостанціях багатьох країн світу.

Перша світова й громадянська війни завдали великих збитків метеорологічній мережі України. По закінченні громадянської війни при Наркомземі Української республіки була створена Метеосекція, що стала методичним і організаційним метеорологічним центром. У кінці 1921 р. Рада Народних Комісарів.

Українська Республіка прийняла постанову про створенні Центральної метеорологічної служби (Укрмет), яку очолив талановитий організатор М. І. Данилевський. Колектив співрс бітників Укрмету за короткий термін проробив величезну роботу, організації мережі метеорологічних станцій та створення прогне стичної служби погоди.

Укрмет став початком Державної гідрометеорологічної служби України.

До початку Великої Вітчизняної війни Гідрометеослужба України налічувала 164 метеорологічних, 27 гідрологічних, 3 стокових станцій, 630 водомірних і понад 1000 метеорологічних постів, а в Києві, Одесі, Харкові діяли обсерваторії.

Війна й окупація німецько - фашистськими військами України завдали великої шкоди українській метеорології та гідрології: була знищена гідрометеорологічна мережа, гідрологічні та метеорологічні станції перетворились в руїни. 3. Історія виникнення та розвиток агрометеорологічних спостережень на Полтавщині Одним із засновників української національної агрометеорологічної науки є відомий полтавський науковець Михайло Митрофанович Самбікін (1878-1968). Ім’я професора М.Самбікіна відоме також як організатора систематичних метеорологічних досліджень та вищої географічної й сільськогосподарської освіти на Полтавщині.

Починаючи з 1913 р., М. Самбікін завідує протягом двадцяти років новоствореним Відділом метеорології Полтавської сільськогосподарської дослідної станції та системою метеорологічних установ Полтавської губернії. Відділ було створено з метою студіювання впливу клімату