Читать статья по геологии: "Метод забезпечення експлуатаційної надійності та оцінки залишкового ресурсу елементів бурильної колони" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

практиці. бурильний колона породоруйнівний ресурс

Одними із широко використовуваних у практиці буріння є вимірювальні комплекси зорієнтовані на контроль просторового положення свердловини та проведення в процесі буріння геофізичних досліджень. Це зумовлює певний дефіцит промислової інформації, щодо фактичної навантаженості бурильної колони, та змушує дослідників, які займаються вирішенням даної проблеми, створювати нові конструкції пристроїв для вимірювання силових параметрів безпосередньо в процесі буріння [16]. Однак, безпосередньо, наявність пристроїв не вирішує проблеми забезпечення експлуатаційної надійності елементів БК. В цьому аспекті залишається актуальним розроблення комплексного підходу до її вирішення. Такий підхід повинен включати теоретичні засади проектування раціональних режимів буріння та експлуатації глибинного обладнання, що є можливим за умов безперервного моніторингу навантажень, які діють на нього. Отримана інформація є основою для оцінки на- робітку, ризику відмов елементів КНБК та коригування, за необхідності, як конструкції бурильної колони так і режимів її експлуатації.

З метою забезпечення експлуатаційної надійності, а саме прогнозування залишкового ресурсу елементів БК пропонується метод алгоритм реалізації якого зображено на рисунку 1. В основі методу лежить ідея постійного моніторингу режимно-технологічних параметрів буріння, силових і кінематичних характеристик БК, стану озброєння породоруйнівного інструменту, оцінці їхнього взаємозв’язку та впливу на експлуатаційну надійність елементів БК і КНБК зокрема. Він передбачає наявність декількох етапів. Рис. 1. Алгоритм забезпечення експлуатаційної надійності та оцінки залишкового ресурсу елементів бурильної колони Етап перший - проектування раціональних режимів буріння та експлуатації глибинного обладнання. На цьому етапі перш за все слід провести аналіз навантажувальних факторів для конкретних умов буріння. За його результатами необхідно здійснити підбір конструкції КНБК з вказанням типу і місця встановлення вимірювальної апаратури. Встановити оптимальні режимні параметри буріння з метою мінімізації вібрацій КНБК без зниження техніко-економіч- них показників.

Етап другий - моніторинг в процесі буріння фактичних величин навантажень, які сприймають елементи КНБК, та стану озброєння долота, що має суттєвий вплив на формування їх динамічних складових.

До прикладу, контроль за кінематичними параметрами вібраційних процесів бурильної колони можна здійснити двома способами. Перший - це спущення в колону бурильних труб глибинного пристрою для вимірювання або включення його до її конструкції. При цьому кінематичні характеристики процесу реєструються безпосередньо у місці встановлення вимірювального засобу і відрізнятимуться від фактичних тільки на величину похибки вимірювань. Разом з тим виникають труднощі з передачею якісного сигналу на денну поверхню, а у випадку накопичення записів на «карту-пам’яті» неминучою є затримка у отриманні інформації, яка пов’язана з необхідністю підйому пристрою на денну поверхню для її зчитування. Другий спосіб - це вимірювання кінематичних характеристик коливань на усті з подальшою оцінкою вібрації глибинного обладнання за допомогою наявного


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы