Читать статья по географии, экономической географии: "Районування території міста Чернівці за ступенем зсувонебезпечності на основі аналізу цифрової моделі рельєфу" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

В сучасних умовах господарювання, що спричиняють значні зміни у навколишньому природному середовищі актуальним є питання ефективного попередження небезпечних динамічних процесів у верхній зоні геологічного середовища. Серед усіх можливих геологічних процесів природного і природно-техногенного походження зсуви є найбільш небезпечними. Вони виникають переважно на територіях населених пунктів, тим самим створюючи загрозу життєдіяльності населення, інфраструктурі та території в цілому. Для дослідження умов і чинників формування зсувних процесів і районування території за ступенем зсувонебезпечності необхідне комплексне вивчення ЕГП, з урахуванням просторово-часового прогнозу. Наразі, з цією метою використовують ГІС. Однак складові процесу ЕГП, особливо просторові, мають різну динаміку та різні фактори, тому побудова узагальнених просторових карт дасть можливість комплексно досліджувати зсувонебезпечні процеси.

Районування зсувонебезпеки за останні три десятиліття було проведено в різних частинах світу. Деякі методи були розроблені для ймовірнісної оцінки, детермінованого підходу, статистичного аналізу та багатокритеріальних методів прийняття рішень. Кращими є підходи, засновані на статистичному аналізі геоекологічних факторів. Зокрема, найбільш об’єктивним методом оцінки небезпеки зсувів виявився багатофакторний підхід.

Серед вітчизняних вчених вагомим внеском є дослідження Д.В. Касіянчука, які є основою для удосконалення існуючих ГІС прогнозування ЕГП, в тому числі з урахуванням впливу глобальних змін клімату (потепління, збільшення кількості і нерівномірності опадів тощо). Побудовані ним схематичні карти ймовірності зсувної, карстової, селевої небезпек дали змогу відзначити існування значної відмінності складових, які сприяють розвиткові й активізації екзогенних геологічних процесів.

Аналіз, комплексна оцінка та інтерпретація різнорідної інформації для прогнозу поширення небезпечних геологічних процесів інструментально забезпечується застосуванням ГІС-технологій, оскільки більшість методів потребують обробки значних обсягів даних. Зокрема, актуальним питанням є використання ЦМР та програмного забезпечення, що дозволяє автоматизувати процес аналізу, прогнозування й прийняття рішень.

Районування зсувонебезпеки є процесом ранжирування різних частин області відповідно до ступеня фактичної або потенційної небезпеки зсувів. Подібні дослідження можуть стати основою для створення комплексного підходу районування території за рівнем зсувонебезпечності на основі ЦМР та дистанційних методів дослідження території.

В якості основи для аналізу була застосована цифрова модель вистот (ЦМВ) території м. Чернівці, яка була отримана з каталогу CGIAR-CSI. Дана ЦМВ результат співпраці Національного управління США з аеронавтики та досліджень космічного простору, Лабораторії реактивного руху NASA, Національних космічних агентств Німеччини та Італії та інших міжнародних організацій. Її визначальною особливістю є оперативне оновлення інформації, що надається користувачам. Для отримання ЦМР території міста вхідні дані «обрізалися» відповідно до «території інтересу» за полігоном, створеним на основі топографічної карти з відповідною географічною прив’язкою (рис. 1).

Похожие работы