Читать статья по биологии: "Й.К. Пачоський як один із фундаторів фітосоціології" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Незалежно від вітчизняних науковців ідея «фі- тосоціології» виникла і за кордоном. Так, у США з аналогічними Й. Пачоському поглядами виступив К. Харпер (1917), у Швейцарії - Е. Рюбель (1922), у Швеції - Г. Дю-Рие (1921). Між російськими та зарубіжними вченими почалась навіть полеміка про те, «.коли і де - в Росії чи за кордоном, виникла фітосоціологія» [13, с. 450]. В. Алехін (1924), а також Й. Пачоський (1925) виступили із статтями як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, у яких переконливо довели, що «.батьківщиною фітосоціології безсумнівно повинна вважатись Росія» [13, с. 450]. А. Шенніков у своїй праці «Теоретична геоботаніка за останні 20 років» (1937) також вказує на першість Й. Пачоського у застосуванні терміну «фітосоціологія»: «Пачоський вперше і, вочевидь, зовсім незалежно від Гамса і Дю-Рие виокремив «фітосоціологію» або «соціологічну ботаніку» [16, с. 63].

Узагальнення теоретичних поглядів Йосипа Конрадовича знаходимо у вступному розділі до праці «Опис рослинності Херсонської губернії» (1915), який мав назву «Що таке рослинне співтовариство» [7].

Учений обґрунтовує поняття «фітоклімату», правильно вказуючи на специфічність мікрокліматичного режиму в різних співтовариствах. Й. Пачоський розглядав співтовариство як компонент ландшафту. Х. Трасс вказував на те, що Й. Пачоського слід визнати одним із зачинателів російського біогеоценологічного напряму [15, с. 36]. Слід навести одне з положень Йосипа Конрадовича якому не надавали особливого значення при з'ясуванні історичних коренів цього напряму, але звернув увагу Х. Трасс. За Й. Па- чоським, рослинне співтовариство необхідно розглядати «. як одну із складових частин більш складного цілого, як частину, яку ми виділили лише для зручності аналізу. Якщо ми бажаємо, наприклад, описати пустелю, степ або ліс, то один лише рослинний покрив не дасть нам повного уявлення про ці утворення. У пустелі, в степу, в лісі є ще багато сторін досить характерних, які не можуть бути виключені з опису, якщо ми бажаємо вивчити ці типи в повному їх об'ємі, як об'єкти географічні. Рельєф, геологічна будова, ґрунт, клімат, рослинність, навіть тваринний світ і людина - це лише елементи, що являють собою відомий географічний тип, що займає певну частину поверхні нашої планети» [7, с. ЬІІ]. пачоський фітосоціологія ботаніка

Одночасно з терміном «фітосоціологія» Й. Па- чоський увів у науку про рослинні співтовариства багато термінів, що і нині досить широко застосовуються (філогенетичні зміни, зональна, азональна, екстразональна рослинність, фітологія, фітоге- нія, онтогенія та інші). Саме він у 1915 році, а не Х. Гамс (1918), як це, особливо в західній літературі відмічається, вперше застосував термін «фітоценоз» для «чистих заростей» (утворених одним видом рослин) [15, с. 36; 5, с. 187]. Й. Пачоський писав: «біоценоз є аналогом чистих заростей, чому для останніх можна було б на відміну від дійсних рослинних співтовариств присвоїти назву фітоценозів (поряд із зооценозами), залишивши за біоценозом визначення комплексів спільного життя тих та інших організмів» [7, с. ЬУ]. Учений приділяв увагу класифікації фітоценозів під час опису Калмицьких степів (1892) і рослинності Херсонської

Похожие работы