Читать статья по биологии: "Пігментосинтезувальна активність бактеріальних та дріжджових клітин за дії важких металів" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Тому метою нашої роботи було здійснити порівняльний аналіз олігодинамічної дії важких металів (ВМ), як одних із найпріорітетніших ксенобіотиків довкілля, на синтез пігменту прокаріотичних і одноклітинних еукаріотичних організмів.

Дріжджі роду Rhodotorula культивували на твердому поживному середовищі Сабуро (бактерії - на МПА). У розплавлені середовища попередньо вносили солі ВМ (у перерахунку на катіон). Засівали мікроорганізми суцільним газоном методом Дригальського. Щільність суспензії становила 107 кл/см3. Культивування проводили в термостаті. Дріжджі та бактерії Serratia marcescens культивували за температури 28-29 0С, Pseudomonas aeruginosa - за 37С.

Облік результатів засівання бактерій на МПА з металами проводили візуально на 2 добу культивування (Ag+ - на 5 добу), дріжджів (та бактерій на середовищі МПА з сульфатом і хлоридом міді) - на 3 добу культивування, порівнюючи дослідні зразки з контролем. Для розрахунку різниці в інтенсивності кольору пігменту (dE) між дослідними чашками та контролем дріжджові колонії фотографували, розміщали фотографії в комп’ютерну програму Adobe Photoshop. Потім визначали показники каналів кольорової моделі (Lab) і в програмі CIEDE 2000 розраховували різницю в інтенсивності кольору пігменту. Статистичну обробку проводили за допомогою комп’ютерних програм «Microsoft Office Excel 2007» і «Statistica 10».

Серед пігментів можуть зустрічатися представники різних класів речовин: каротиноїди, феназинові барвники, піроли, азахінони, антоціани тощо, які здатні виконувати певні функції в клітині (табл. 1).

Дослідження показали, що концентраційні інтервали (КІ) між втратою пігменту та блокуванням росту простежувалися в дріжджових клітин і були в межах від 25 до 90% . Для бактерій S. marcescens КІ були лише для хлориду та сульфату цинку - 16,7 та 20% , відповідно (табл. 2). Дріжджові клітини виявилися дещо чутливішими за бактеріальні щодо дії на них більшої частини важких металів (табл. 3). Концентрації, з яких починалося блокування синтезу пігменту в Rh. aurantiaca Y-1193, були набагато меншими, ніж у бактерій S. marcescens MP-141 (для біхромату калію, нітрату нікелю, хлориду кадмію, хлориду міді, хлориду та сульфату цинку в 3,5, 3, 2, 1,3, 1,25, 4 рази меншими, відповідно). Проте для сульфату міді та нітрату срібла, навпаки, концентрації, з яких блокувався синтез пігментів, були нижчими у А marcescens MP-141, ніж у дріжджів (у 2 та 3 рази, відповідно).

грампозитивний пігмент піоцианін

Таблиця 1 - Характеристика деяких груп пігментів мікроорганізмів

Похожие работы