народного господарства. В основу періодизації історії народного господарства Б. Гільдебранд поклав спосіб обміну; він розрізняв три фази: господарство природне середньовіччя, грошове та кредитне. Останнє було ідеалом Б. Гільдебранда; він визнавав кредит силою, що здатна перебороти панування грошей і капіталу,
перетворити сучасний капіталістичний світ на світ справедливості. Метою політичної економії проголошувалося не теоретичне дослідження економічних явищ та формулювання висновків, а каталогізація й опис історичних фактів. Історична спрямованість цієї школи виправдовувала існування залишків феодалізму в економічному житті Німеччини.
Специфіка тлумачення економічних явищ представниками історичної школи виявилась у всебічному піднесенні значення етичних, правових, психологічних і політичних чинників, відведенні саме їм визначальної ролі в господарському розвитку. Класична ж школа, як відомо, рушійною силою розвитку суспільства визнавала економічний егоїзм, особистий матеріальний інтерес. Національна економія закликала вивчати національне господарство, розвиток якого залежав від природних умов, характеру народу й державних установ. У тлумаченні основних категорій політичної економії представники історичної школи обмежувалися повторенням ідей класичної політекономії. Наприклад, В. Рошер у книзі "Начала народного господарства" повторював теорію трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея і зводив вартість товару до його корисності. Цікавою була власна ідея В. Рошера про існування "неречових капіталів" — професійних навичок і вмінь, організаторських здібностей і управлінської майстерності.
Багатоманітність думок і поглядів історичної школи визначила те, що її ідеї присутні як у концепціях маржиналізму та інституціоналізму, так і в теоріях фашизму та шовінізму. Безпосередньою послідовницею цієї школи стали нова історична школа 70—80-х років XIX ст. у Німеччині та соціальна школа політекономії.
Список використаної літератури:
Світова економічна думка: Питання теорії та історії. — К.: Либідь, 1992. — 95 с. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1968. — 600 с. Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. — М., 1936. — Т. 1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов — М.: Наука, 1962. — 624 с. Современная буржуазная экономическая мысль: Критика теории и методологии. — М.: Мысль, 1986.—268 с. Современная экономическая мысль: Пер. с англ. / Под ред. В. С. Афанасьева, Р. М. Энтова. — М.: Прогресс, 1981. — 815 с. Туган-Барановский М. И. Социализм как положительное учение. — Пб., 1918. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. — М.: Экономика, 1989. —496 с. Усоскин В. М. "Денежный мир" Милтона Фридмена. — М.: Мысль, 1989. — 174 с. ХансенЭ. Экономические циклы и национальный доход: Пер. сангл. —М.: Изд-во иностр. лит., 1959. — 760 с. Харрод Р. К теории экономической динамики: Пер. с англ. — М.: Изд-во иностр. лит., 1959.—212 с. Хеше П. Экономический образ мышления: Пер. сангл. — М.:Новости, 1991. — 702 с. Хикс Дж. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Под ред. Р. М. Энтова. — М.: Прогресс, 1993. —488 с.
Похожие работы
Тема: Критика класичної школи: основні напрямки |
Предмет/Тип: История экономики, эк-ских учений (Реферат) |
Тема: Напрямки роботи школи за програмою |
Предмет/Тип: Педагогика (Реферат) |
Тема: Розвиток ідей класичної школи (перша половина XIX ст.) |
Предмет/Тип: История экономики, эк-ских учений (Реферат) |
Тема: Основні школи та напрямки сучасної соціології |
Предмет/Тип: Социология (Курсовая работа (т)) |
Тема: Напрямки діяльності наукової школи академіка Максима Паламарчука |
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы