Читать реферат по основам права: "Міжнародне приватне право, як галузь права: поняття, предмет і система" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Міжнародне приватне право, як галузь права: поняття, предмет і система

Київ 2016

Раніше воно розглядалось як частина інших галузей права, оскільки під впливом вчення італійських статутистів вважалося, що сама природа національних та іноземних норм права визначала сферу застосування цих норм (так званий "односторонній" підхід чи "юнілітаризм").

Мабуть, першим, хто скористався виразом "міжнародне приватне право" був американський суддя Верховного Суду Джозеф Сторі, класична праця якого "Коментарі до конфліктного права" 1834 р. стала однією з перших у систематизації проблематики МПрП. Пізніше цей термін набув поширення завдяки працям французького юриста Фелікса ("Du conflit des lois de differentes nations ou du droit international prive") 1840 р. та німецького юриста з Франкфурту Вільгельма Шаффнера ("Entwicklung des internationalen Privatrechts") 1841 р.

Спочатку цей термін застосовували у країнах Європи та Латинської Америки, а пізніше навіть в країнах загальної системи (common law) права, хоча там йому так і не вдалося витіснити традиційний термін "колізійне право" (conflict of laws).

Окрім терміна "міжнародне приватне право" в доктрині та практиці пропонувалися ще й такі терміни, як "zwischenstaatliches privatrecht", "zwischenprivatrecht" (Цітльман), "grenzrecht" (Франкенштайн), "міжмуніци­пальне право" (США), "трансмуніципальне право" (Туреччина), "приватне транснаціональне право" (Еренцвейг), "право мультиштатних проблем" (фон Мерен і Траутман), "міжнародне цивільне право" (П.Е. Казанський) тощо.

Однак ці терміни так і не знайшли серйозної підтримки з-поміж широкого загалу юристів. Проте, на думку окремих юристів, термін МПрП іноді може ввести в оману, оскільки, як вважають К. Ліпстайн та Г. Парра-Арангурен, насправді воно не є ні міжнародним, позаяк більшість його норм створена "національним" законодавцем, ні приватним правом, оскільки воно не стосується лише приватноправових відносин. Окрім того, деякі автори вказують на те, що у сучасному праві відбувається "публіцизація" приватного права завдяки дедалі ширшому втручанню держави у сфери приватних інтересів людини.

Однак загалом, як вважає переважна більшість юристів, МПрП є галуззю національного, а не міжнародного права; воно має міжнародний предмет регулювання, але не джерела.

З іншого боку, термін "колізійне право" (conflit de lois, law on collision of laws, kollisionrecht) є занадто широким, оскільки його можна тлумачити як такий, що охоплює не лише колізії між приватним правом різних країн, але й також колізії у сфері публічного права.

Більше того, сам термін "колізія" не є вдалим, позаяк може скластися враження, що нібито має місце конфлікт суверенітетів держав, хоча насправді йдеться про збіг сфер дії різних національних правових систем, пов'язаних з даною справою.

Поняття, предмет і система міжнародного приватного права

У кожній державі найважливішим регулятором суспільних відносин є право. Це система юридичних норм, що фіксують певні відносини; охороняють загальнообов'язкові правила поведінки; закріплюють права та обов'язки осіб. У сукупності ці норми (разом з іншими джерелами) складають внутрішньодержавну (національну) систему права. Вона спрямована на врегулювання певного кола суспільних

Похожие работы