- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
до покупців. Водночас ця форма торгівлі супроводжується постійним ризиком банкрутства.
У зарубіжних країнах поділ інститутів торгівлі за формами власності більш широкий:
¾ особисте володіння (приватна торгівля);
¾ корпоративна мережа (на акціонерних засадах);
¾ державна форма торгівлі;
¾ споживчий кооператив;
¾ франчайзинг;
¾ оренда торговельного об'єкта.
Особисте володіння характерне для некорпоративних фірм. Прибуток, витрати, ризики - це проблеми власника, оскільки торговельні об'єкти перебувають у приватній власності. До цієї форми належить 74 % усіх роздрібних фірм. Щоправда, вони займають лише 9 % у загальнонаціональному товарообігу.
Корпоративна мережа заснована на акціонерному капіталі. Тут функції володіння і управління не суміщаються. Цей сектор охоплює 22 % підприємств торгівлі, а його частка в загальному товарообігу перевищує 85%.
Державна форма торгівлі стабілізувалася на рівні 9-10 % у товарообігу з урахуванням її частки в корпоративних компаніях.
Франчайзинг передбачає договір між франчайзером (фірма-виробник, оптова компанія) і франчайзі (роздрібна торговельна фірма), відповідно до якого останньому дозволяється використати марку фірми, товарні знаки або одержати підтримку франчайзера по всьому формату торговельного бізнесу. Таким чином, є два види франчайзинга - на торгову марку (займає 2/3 роздрібного продажу в цьому секторі торгівлі) і на франчайзинг торговельного бізнесу (займає 1/3 продажу, але охоплює більше ніж 75 % торговельних об'єктів, як правило, дрібних).
Оренда широко розповсюджена для організації торгових відділів, розміщення дрібно-роздрібної мережі у великих універсальних магазинах, на ринках, підприємствах сфери послуг, громадського харчування.
Значні перспективи в Україні відкриваються для форми торгівлі, заснованої на власності іноземних фірм. Прямі іноземні інвестиції у внутрішню торгівлю становлять близько 800 млн дол. США, або 17,5 %. У цьому плані торгівля поступається лише харчовій промисловості, де частка інвестицій досягає 21%.
Серед об'єктів торгівлі з іноземним капіталом переважають роздрібні підприємства, здебільшого відомих зарубіжних фірм. Таких підприємств налічується близько 500.
Привабливість інвестицій у торгівлю пояснюється тим, що:
¾ окупність інвестицій у сфері обігу й оборотність коштів висока;
¾ місткість ринку в Україні значна;
¾ механізм репатріації прибутку для іноземців спрощений.
Підсумовуючи характеристику соціальних форм торгівлі можна констатувати, що вони відповідають багатоукладності економіки, але в перехідний період оптимальності їх пропорцій ще не досягнуто[1]. 1.2 Роль та значення посередницьких оптових структур в організації комерційної діяльності В умовах ринкового господарства змінюються функції оптової торгівлі. З одного боку, вони ускладнюються, а з іншого - персоніфікуються.
Підприємства оптової торгівлі повинні спеціалізуватись на комерційному посередництві у встановленні господарських зв'язків між підприємствами-виробниками товарів і роздрібними торговельними підприємствами, іншими оптовими покупцями, а також на закупівлі і продажу товарів зі складів та наданні супутніх послуг.
Основними завданнями оптового торговельного підприємства є:
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы